Чи ж є ще де такі карикатурні об’єднання, як на Сокирянщині?

Як ми їздили до Нової Ушиці повчитися жити…

Минулої п’ятниці, 18 листопада, у рамках навчальної поїздки представників Чернівецької області, організованої Офісом реформ, делегація Сокирянського району побувала у сусідньому Новоушицькому районі Хмельницької області.

Зустріч була дуже теплою, щирою і відкритою. Досвідом утворення об’єднаних територіальних громад (а їх на Хмельниччині уже діє 22, вони об’єднали 495 населених пунктів) поділилися із приїжджими гостями регіональний координатор Центру розвитку місцевого самоврядування Хмельницької області С.В.Яцковський, заступник голови ОДА В.Ц.Олійник, голова Новоушицької РДА Ю.С.Танасійчук та голова Новоушицької ОТГ О.В.Московчук.

Учасники зустрічі мали змогу поспілкуватися із начальниками управлінь та відділів, старостами громад, побували у школі й дитсадку, оглянули виставку комунальної техніки та ін.

Уявила собі, що б ми показали, якби до нас на Сокирянщину приїхали гості із Нової Ушиці… Без найменшого бажання образити людей, які нас приймали, зазначу, якби вони побачили школи, ФАПи, клуби, бібліотеки, лікарню у нашому району, були би більш ніж вражені тим, наскільки ми попереду них щодо розвитку соціальної інфраструктури. Але, на жаль, ми далеко не завжди усвідомлюємо, скільки було надбано у нас за останні півтора десятка літ. У Новій Ушиці лише зараз масово почали проводити ремонти опалювальних систем, приміщень дитсадків, шкіл, Новоушицького фізкультурно-оздоровчого комплексу і т.ін. Усе це стало можливим завдяки тим заохочувальним з боку держави коштам – 22,7 млн. грн., об’єднаній громаді. А об’єдналися тут в одну громаду 53 населених пункти (три села ще „висять в повітрі”)! Практично, один район – одна громада.

Як розповідав голова Новоушицької ОТГ О.В.Московчук, спочатку в районі було створено відповідну робочу групу, потім провели енну кількість громадських слухань за участю депутатів районної ради, сільських голів, активу. Численні дискусії привели до єдиного рішення: такий невеличкий район, який розташований на межі (з Чернівецькою областю), треба зберегти цілісним. Головним ставилося завдання – сконцентрувати всі кошти в інтересах людей. Уже відтак (зверніть увагу на послідовність дій) було розроблено Перспективний план реформи децентралізації в районі і відіслано його в обласну раду, сесія якої затвердила його без змін. Хоча за методикою в Новоушицькому районі мало би бути дві об’єднані громади. Але, як зазначив голова Новоушицької райдержадміністрації Ю.С.Танасійчук, вони врахували те, що район – на межі областей, що весь професійний і матеріальний ресурс сконцентрований у райцентрі, що промислових підприємств дуже мало, і вирішили, що одна громада для людей – ефективніша.

Саме так у результаті й сталося. Як підкреслив О.В.Московчук, отримані 22,7 млн. грн. дали можливість реалізувати соціальні проекти, про які вони раніше лише мріяли: розпочалися капітальні ремонти в школах і дитсадках, ремонтуються дороги, освітлюються вулиці, створено комунальне підприємство, придбано для нього втричі більше техніки, відповідно значно зросла кількість працюючих… Словом, процес пішов. Саме завдяки тому, наголосили голова РДА та керівник ОТГ, що кошти були сконцентровані в одній громаді.

Координатор Хмельницького центру розвитку місцевого самоврядування С.В.Яцковський вважає, що на Хмельниччині присутні усі можливі варіанти об’єднань. На їх прикладі можна проводити дослідження: який із варіантів ефективніший. Район Стара Синява утворив теж одну громаду, Летичів – дві, Дунаєвецький об’єднав 51 населений пункт, а ще один Дунаєвецький (промисловий) – 9 сільських рад… Скільки варіантів не називав С.В.Яцковський, але такої карикатурної форми об’єднань, як допустили у Сокирянському районі, на Хмельниччині зуміли уникнути. Ніхто нас не зміг зрозуміти: як це можна із двох рад створити об’єднану громаду. Не треба бути великим фахівцем, щоб зрозуміти, що такий варіант не в інтересах людей, неефективний і непорядний по відношенню до інших.

Мало того, соромно було слухати запитання, які поставив керівництву району і ОТГ у Новій Ушиці голова Сокирянської об’єднаної громади Равлик. Йому дуже хотілося знати, які тут відносини між головою ОТГ, головою райради та головою райдержадміністрації, що і як вони передали на ОТГ, „протяг руку” і до районної газети. Склалося враження, що господарі взагалі не зрозуміли таких проблем, бо їх у Новій Ушиці немає: там нічого і нікого не ділили. Керівники району і ОТГ працюють в одній „упряжці”, в інтересах людей і громади, не керуються особистими, м’яко кажучи, нерозумними амбіціями.Тож не дивно, що через якусь годину прозвучала порада декому: не треба виносити сміття з хати…

Заохочувальні кошти (22, 7 млн. грн.), які отримала Новоушицька громада від держави, – за розміром другі в Україні. А якби таким же шляхом пішов Сокирянський район, у 2016р. ми могли би отримати – 21,6 млн.грн. Скільки доброго могли би за ці кошти зробити в районі! Натомість в обох громадах тішилися відповідно: Сокиряни – 2,3 млн.грн., а Вашківці – 3,5. За всіма параметрами єдина Сокирянщина мала би шанс стати однією із найбагатших об’єднаних громад України.

Доречно знову згадати слова Прем`єр-міністра України В.Гройсмана та віце-прем`єра Г.Зубка під час перебування у Сокирянах про те, що чим більша громада – тим вона ефективніша, що критична кількість населення ОТГ має складати 50-55 тис.

До речі, нарік грошові вливання створеним ОТГ будуть значно меншими. Так, Нова Ушиця вже отримає лише 7 млн. грн. А наші – очевидно, якісь копійки. Інша справа, що більше доведеться дбати про власні надходження.

Який підсумок можна зробити із почутого й побаченого в Новій Ушиці? Одного-єдиного правила утворення ОТГ бути не може. Як підкреслив Ю.С.Танасій­чук, є однаковий механізм, але у кожної громади – своя специфіка. І треба це розуміти, інакше у програші будуть і громада, і кожна людина зокрема.

Очевидно й інше: так, як познущалися наші місцеві реформатори з благословення обласного керівництва над Сокирянським районом, не зробили ніде.

Як сказав С.В.Яцковський, найперше, ми передали у громаду – відповідальність! За все.

Чи не злочинно усе те, що сталося із реформуванням на Сокирянщині? Хто за це відповість? Хоча уся та «команда» таки має конкретні прізвища…

Валентина ГАФІНЧУК