ДП «Сокирянське лісове господарство» постійно дбає про розвиток побічних лісових користувань
  • OLYMPUS DIGITAL CAMERA

  • OLYMPUS DIGITAL CAMERA

  • OLYMPUS DIGITAL CAMERA

  • OLYMPUS DIGITAL CAMERA

  • OLYMPUS DIGITAL CAMERA

Ефективність діяльності постійних лісокористувачів відіграє важливу роль не лише в частині розвитку лісогосподарського виробництва, але й у сфері соціально-економічної підтримки району. У розрізі регіонів України спостерігається неоднаковий рівень забезпеченості лісовими ресурсами, що визначається природнокліматичними факторами, різний лісорослинний ресурс і у межах нашої області: якщо лісистість Путильського району становить 68%, то Кельменецького – лише 9%. Даний факт обмеженості лісових ресурсів спонукає ДП “Сокирянське лісове господарство”, крім використання деревини у своїй господарській діяльності, освоювати й інші види виробництв.

Тобто,  при визначенні пріоритетів діяльності лісгоспу, як постійного лісокористувача, треба якраз виходити з об’єктивних передумов ресурсної забезпеченості.

Впровадження передових методів господарювання, застосування ефективного маркетингу в умовах мораторію на експорт деревини, пошук інвесторів та розвиток інших виробництв – єдина можливість не лише зберегти, а й наростити потенціал державних лісогосподарських підприємств. Особливо в умовах повної відсутності державного фінансування.

Тому, крім заготівлі та часткової переробки деревини, ДП «Сокирянське лісове господарство» дбає про розвиток побічних лісових користувань, які тривалий час були бездіяльними. У лісових насадженнях та на спеціально створених плантаціях заготовлюється лікарська та харчова сировина. Для ефективного  використання ділянок сільгоспугідь у складі лісового фонду частина з них засівається зерновими та зернобобовими культурами. Постійно йде реалізація декоративного садивного матеріалу на лісовому розсаднику Іванівецького лісництва.

Успішно функціонує пасіка на 70 бджолосімей. На спеціальних плантаціях вирощуються новорічні ялинки, зрубування яких у передноворічний період не шкодить природі, оскільки вони заготовлюються не у лісових насадженнях. Окрім цього, лісгосп веде мисливське господарство, надаючи послуги з полювання, нещодавно запрацював пейнтбольний майданчик, де можна орендувати усе спорядження для гри.

Також освоєно  вирощування риби у ставках, що знаходяться у лісі. Як приклад такого використання природних ресурсів по-господарськи,  слугує ставок в урочищі «Новоселицький ліс» Іванівецького лісництва.

Історія даної водойми давня і сягає як мінімум ХІХ століття: ставок, як і ліс, у якому він знаходиться, належав Іванівецькому поміщику Олександру Казимиру, а про інцидент, що трапився із сином поміщика, свідчить кам’яний пам’ятний знак, що встановлений біля берега та датований 1865 роком.

Цей ставок, основне призначення якого – протипожежне, вчергове був зариблений кілька років тому. Пів тонни малька коропа, білого амура та товстолобика лісгосп закупив в Уланівському рибцеху, що входить до структури підприємства «Вінницярибгосп».

Перед черговим циклом риборозведення даний ставок був капітально відремонтований, а на його берегах провели благоустрій. Зокрема, побудували новий водоскид (монах), укріпили греблю, викопали обвідний канал, а головне – поглиблено розчистили від мулу дно водойми.

Наразі укріплену греблю прикрашають молоді декоративні верби Матсудана, у яких химерно закручені пагони, а над ставком зростають вікові кремені – сріблясті тополі, стовбури яких не обійняти навіть утрьох.

З часу початку розведення риби була ухвалена принципова позиція: відмовитись від штучної посиленої відгодівлі малька та використання стимуляторів росту, вирішили проводити увесь процес лише природним шляхом для отримання абсолютно природної дорослої риби, яку тепер модно називають «екологічно чистою».

От і настав час «збирати урожай». Роботи з вилову риби, яка за кілька років із скромного малька встигла вирости у рибин величавих розмірів, очолили лісничий Іванівецького лісництва Микола Гринько та інженер з реалізації лісопродукції Віталій Костишин.

І як із будь-яким якісним товаром, проблем із реалізацією риби у лісгоспу немає. Звичайно, першими покупцями є працівники лісгоспу, а ціна риби – ринкова. Тому риборозведення, разом з іншими напрямами діяльності лісгоспу, створює додаткові надходження коштів, що у підсумку забезпечує рентабельність підприємства при обмеженій експлуатації лісів.

Як ми бачимо на прикладі ДП “Сокирянське лісове господарство”, диверсифікація лісогосподарського виробництва як інструмент можливого антикризового управління сприяє забезпеченню переходу підприємства від захисної до наступальної стратегії діяльності та розвитку.

Володимир ДЗИК,

провідний інженер лісового господарства

Мирослава КУШНІР,

секретар