Хто платитиме..? Хіба це повинно бути в пріоритеті, коли йде мова про добробут населення?

Намагаючись відстояти власні інтереси, ми часто забуваємо, що посади на які нас обрали,  повинні ґрунтуватися на турботі про громадян, земляків, які, віддавши свій голос, довірили своє майбутнє та долю рідних дітей у руки чиновників. Рахуючи гроші, не завжди звертаємо увагу, що варті уваги духовність, всебічний розвиток, культура та достойне дозвілля.

Будівництво нового Палацу культури у Сокирянах стало питанням, яке обговорюють всюди – від владних кабінетів до затишних місць відпочинку біля під’їздів. Безумовно, що на його відкриття чекають всі! І, спостерігаючи, як активно проводяться будівельні роботи, в кожного вселяється віра, що скоро ми зможемо відвідати прекрасний концерт у чудовому, великому залі, куди б вмістилася вся дружня родина Сокирянського краю.

Та як то кажуть, не все так гладко. Місцева рада б’є на сполох…Турбує їх одне – хто буде платити? Обгородивши свою незрозумілу позицію недоцільними фактами, як на кшталт: не купувати дороге обладнання, не розміщувати там 3D-кінотеатр (бо ж всі дивляться фільми вдома) та багато іншого, місцева влада Сокирянської ОТГ вже звично рахує гроші.

В одній із статей відомого інформаційного сайту міський голова Сокирян розмірковує,  звідки ж взяти кошти і що потрібно робити районній владі для того, аби мати можливість профінансувати такий великий соціальний об’єкт. Йде мова про контакт із об’єднаною громадою та компроміс у фінансуванні. Дуже хотілося б вірити у такі дива, але досвід співпраці та контакту ОТГ із районною лікарнею трохи лякає та вказує на майбутні не зовсім райдужні перспективи.

Та поки точаться безглузді суперечки і висувається на чільне місце чиясь гординя, дітки нашого краю змушені займатися та навчатися у пристосованих приміщеннях. Вони, як ніхто інший, мріють про відкриття нового Будинку культури, адже в ньому із комфортом могли б розміститися і районний центр творчості дітей та юнацтва, і художня та музичні школи, і дитяча бібліотека, РАЦС, батьки могли б насолоджуватися талантами своїх дітей без тисняви у малесенькому концертному залі.

Про майбутні перспективи, які подарує району новий Будинок культури розповіла начальник відділу культури Сокирянської РДА Раїса Антонівна Горн. Вона щиро вірить, що настане час, коли аматорські та творчі колективи краю зможуть представляти свої таланти на широкій, сучасній сцені, а методисти районного будинку народної творчості та дозвілля не тулитимуться в пристосованих, аварійних приміщеннях.

Турбується про майбутнє своїх вихованців директор районного центру творчості дітей та юнацтва Наталія Кулій. Осередок творчості є найбільшим позашкільним закладом освіти нашого району . Керівник постійно наголошує, що приміщення, в якому навчаються обдаровані діти,  не пристосоване та не забезпечує потреб виховного та навчального процесу.

«Будівля, в якій розміщений центральний корпус центру споруджена ще у 1903 році. Тут пічне опалення та відсутній внутрішній санвузол. Вихованці закладу, а їх на даний час 984 (441 – міські діти, 543 – учні сільських шкіл), змушені займатися у вільних класах своїх шкіл, кімнатах дитячого реабілітаційного центру, колишньої лікарні та дошкільних установ, оскільки РЦТДЮ не має відповідного приміщення і певної кількості класів, які потрібні для достойної та результативної роботи з обдарованими дітьми», – розповідає Наталія Михайлівна Кулій.

Переймається долею рідної музичної школи та її юних обдарувань і директор закладу Людмила Михайлівна Мафтуляк. Вона наголошує, що навчальних кабінетів катастрофічно не вистачає, адже в школі навчається 210 майбутніх музикантів. А пристосоване приміщення ніяк не відповідає вимогам часу і навчального процесу. Людмила Михайлівна, як і всі її вихованці та колеги, вірить, що новому Будинку культури у Сокирянах все ж таки бути і музична школа отримає обіцяні 22! кабінети у новому приміщенні. Вони будуть оснащені сучасною технікою, звукоізоляцією стін, відповідним освітленням. Адже юні таланти Сокирянської районної музичної школи варті кращих умов, ніж мають зараз!

З року в рік своїми витворами мистецтва та вагомими здобутками дивують таланти художньої школи. Та власного приміщення у них немає…Діти та викладачі змушені пристосовуватися, орендуючи приміщення у дитячому садочку «Барвінок». За роки свого існування художня школа переїжджала 5 разів. Та, не зважаючи на це, творчий колектив закладу та його вихованці невтомно працюють, навчаються та надихають. Не втрачаючи віру, вони знають, що обов’язково переїдуть до нового приміщення, яке підштовхне та допоможе реалізувати себе.

Годі і говорити про те, у яких умовах маленькі читачі шукають щось цікаве і корисне в книгах Сокирянської дитячої бібліотеки. Старе, зовсім непридатне приміщення всім своїм виглядом кричить про те, що тут не місце для книг, які покликані нести в серця юних жителів краю щось розумне, добре і вічне. Цю плачевну ситуацію знову ж таки може вирішити обговорювана новобудова, в якій знайшлося б місце для дитячої бібліотеки.

Коли беруться за будівництво такого великого соціального об’єкту, продумують всі нюанси. Тому переживання на рахунок майбутнього фінансування не повинні стояти так гостро. Якщо взяти до уваги, які кошти ідуть на утримання старих, холодних та не зовсім пристосованих приміщень для навчання, розвитку дітей та відпочинку краян, сума теперішніх та майбутніх витрат на утримання закладів соціальної сфери, напевно, буде відрізнятися не суттєво. Проте рівні зручності, мобільності та якості підвищаться в рази.

До прикладу, на утримання одного тільки районного центру творчості дітей та юнацтва відділ освіти , молоді та спорту Сокирянської РДА витрачає в рік близько 1 мільйона гривень. Відділ культури фінансує на господарські потреби близько 800 тисяч гривень у рік. В ці суми не включені всі ті кошти, які необхідні для того, аби провести капітальний ремонт приміщень. А ситуація критична…У будинку творчості стеля тримається хіба що на «чесному слові».

Якщо брати в комплексі всі витрати на установи, які планується розмістити в новому будинку культури,  отримаємо чималу суму.  Тож виникає питання: «Що раціональніше?»… Витрачати гроші на ремонт, опалення та обслуговування більш ніж столітніх будівель, чи спрямувати всі сили на досягнення поставленої мети – відкриття нового Палацу культури, де  можна було б прихистити всі важливі соціальні об’єкти!? І дати змогу розвиватися всім, в тому числі і тим, хто не підтримує цей дійсно успішний та вкрай необхідний проект.