Інформує Сокирянський райвідділ ДРАЦС: Чи варто вірити в числа?

Жителі Сокирянщини, на щастя ніколи не вірили в числа, які якимось дивом могли б зробити їх щасливими. Так, і на цей раз, коли в Україні, та і в усьому світі, з’явилось багато бажаючих зареєструвати свій шлюб, в один із таких днів, як 08.08.2018, 18.08.2018, 28.08.2018, наші пари теж одружуються в такі дні, але навіть не думаючи про такий збіг чисел. Число вісім, дійсно немає ні початку, ні кінця, нагадує форму двох обручок, поєднання в одне ціле, але як це все може допомогти в сімейному житті?

В основі шлюбу повинна бути любов. Ми одружуємося, виходимо заміж для того, щоб разом з коханою людиною йти по життю, ділити і радості, і біди в готовності взяти на себе скорботи улюбленого, а не для престижу або зручності.

Коли ми закохані, подвиг здійснювати легко і радісно. Хочеться ризикувати життям, бігти на край світу. І це не умовно, у багатьох за плечима є такий досвід. Але насправді навряд чи це подвиг в ім’я любові. Реальні подвиги в повсякденному житті не так яскраві і на перший погляд не заслуговують оплесків. Подвиг – це коли ламаєш зсередини себе, свою лінь, небажання, гордість, а потім вже робиш вчинок заради іншого.Вибір є – можна не любити, адже ніхто не змушує. Але уявити собі життя без любові страшно і холодно – навіщо це все? Для задоволень, які набридають? Для свободи, якої так деколи хочеться пожертвувати заради когось? Якщо вже вибираємо любов, то підписуємося за те, що потрібно працювати над собою, і працювати багато.Мірилом достовірності почуттів стали для людей слова з Євангелія. Всі вони можна втілити, варто лише посунути кепського божка “я” і поглянути на любимого, згадавши, як радісно триматися за руки. Любов довготерпить, любов милосердствує, не заздрить, любов не величається, не надимається, не поводиться нечемно, не шукає свого, не рветься до гніву, не думає лихого, не радіє з неправди, але тішиться правдою, все зносить, вірить у все, сподівається всього, усе терпить.Це, звичайно, визначення ідеальної любові, її максим, але якщо подумаємо, чи можлива така любов до шлюбу між нареченим і нареченою, то зрозуміємо, що ні.Не можна полюбити вічним коханням, якщо ти не впізнав ще людини, не навчився прощати, чимось жертвувати, не навчився боротися за любов. А це можливо лише через кілька років подружнього життя.У цьому сенсі любов до шлюбу не здійсненна. Можлива закоханість, взаємна прихильність, симпатія. Тільки в шлюбі почуття люблячих можуть пройти перевірку на міцність. Любов – це прекрасне дерево, яке виростає з насіння і дає плоди. Але насіння не є дерево, і тому то початкове почуття, яке мають наречений і наречена, ще не можна назвати справжнім коханням.Закоханості властива палкість почуттів. Закоханому здається, що він готовий любити до останнього подиху, що помре без коханої людини, але ці почуття ще не загартовані і не перевірені часом.І ось, щоб вічно відчувати любов, потрібно прийняти дуже тверде рішення: любити незважаючи ні на що. Незалежно від того, похмуро на дворі або світить сонечко, бідні ми чи багаті, молоді або старі. Зустрілась нам людина гарніша, ніж наш нинішній обранець, чи ні. Якщо не вжити такого рішення, наша любов і сімейне життя будуть дуже неміцними і хиткими, будуть залежати від величезної кількості обставин.Наприклад, людина старіє, старіє, хворіє, змінюється. Ми одружилися чи вийшли заміж за одну людину, а через деякий час вона змінилась зовні, так і характером. І якщо не сприймати любов як вічне, постійне відчуття, то виходить, що потрібно шукати іншу людину, а ця вже не підходить.Зараз час економічної нестабільності, і цілком може бути, що нас чекає бідність і навіть убогість, так що ж, шукати когось багатшого, заможнішого? Не кажучи вже про те, що чоловік і жінка, на жаль, не завжди один одного радують, але й часом приносять один одному засмучення і навіть горе. І тільки тверда рішучість любити людину, зробивши свій вибір раз і назавжди, може допомогти утримати сім’ю від розпаду, подружжя – від розлучення, і пронести свою любов через десятиліття.Що для зміцнення цієї рішучості потрібно робити? Зігрівати, виховувати в собі і іншому цей дар любові. Любов дуже вибаглива, ніжна, вона потребує постійного догляду. Не поспішайте робити крок в сімейне життя, нехай ваше рішення буде зваженим, благословенним Богом та батьками, бо його потрібно робити лише раз. Від цього кроку залежить життя всіх хто вас оточує.В липні  дзвін кришталю сповістив Сокирянщину про народження 20 нових сімей, а перші крики 30 новонароджених в пологовому відділенні  про народження 15 хлопчиків та 15 дівчаток. Батьки своїх маленьких крихіток вирішили назвати такими іменами : Тимофій (2), Олександр, Богдан, Іван, Нікіта, Марк, Гліб, Тимур, Петро, Павло (2), Семен, Захар, Євгеній, Софія (2), Поліна, Богдана, Ніколь, Ольга, Вікторія, Віталіна, Дар’я, Дана, Катерина, Уляна, Ельвіра, Ірина, Еліана.Маленька Софійка Чокля, уже другий місяць поспіль є однією з героїнь наших виступів, в червні її вітали з народженням та одруженням батьків, а вже в липні вона вітає з одруженням свою старшу сестричку.  13 сімей розпались, але все можна при бажанні виправити, повернути назад, щоб ніхто не страждав, ні змучені серця, ні діти народжені від цих шлюбів.66 мешканців нашого району, після тривалої боротьби за життя, заснули вічним сном, і зараз від нас чекають лише одного – молитов для спасіння їхніх душ. Життя у нас одне, дароване Богом для вічності, яке ми можемо з Вами прожити вірно. Щасливо Всім Вам!  Начальник Сокирянськогорайвідділу ДРАЦСТкач С.А.