ЙОГО ВЕСНА ЗАКВІТЧАНА ДОБРОМ

– Володимире Івановичу, ну от приймайте підопічну, будьте наче батько, – усміхаючись, мовив заступник генерального директора Консорціуму «НВО «Укргідроенергобуд» В’ячеслав Павловський, коли я в перший день з’явилася на роботі. Саме так розпочалося моє офіційне знайомство з Володимиром Івановичем ЖУКОМ – почесним працівником «Укргідроенерго», заступником головного інженера Філії Консорціуму «НВО «Укргідроенергобуд» в м. Новодністровськ, талановитим фотомайстром, фотолітописцем Дністровської будови і відмінним спеціалістом у галузі гідроенергетики, нагородженим грамотами Міністерства палива та енергетики і подякою Прем’єр-міністра України. Протягом усього часу співпраці з Володимиром Івановичем я завжди відчувала його надійне плече, руку допомоги, отримувала слушні поради, підказки щодо роботи. До того ж, як виявилося, Володимир Жук – непоганий редактор, який завжди вміло підправить мою статтю, підбере відмінне фото зі свого багатого архіву. Його легкий гумор, сяюча посмішка додають бадьорості й упевненості кожному, а енергія і оптимізм надихають й запалюють вогник віри та надії. Так багато хочеться говорити про цю світлої душі людину – безліч тільки сердечних слів і емоцій!

Тож чимало друзів, колег діляться найкращими, яскравими спогадами, висловлюють найщиріші слова Володимиру Івановичу з нагоди його весняно-квітучого ювілею, котрий фотомитець-гідроенергетик відзначає 13 квітня! Найтепліші рядки для хорошої людини, доброго товариша й колеги – Володимира Жука!

Лариса Штепована, інженер ВТВ Філії Консорціуму «НВО «Укргідроенергобуд» у м. Новодністровськ. Вдячна долі за те, що мені пощастило працювати в одному колективі з Володимиром Жуком. Його людяності, чуйності вистачило б на багатьох. У Володимира Івановича неймовірно світла аура, яка налаштовує на позитивний підхід у вирішенні будь-яких питань. Якою б пригніченою не зайшла до нього в кабінет – кілька хвилин спілкування – і в тобі вже позитивний заряд, він вислухає і допоможе. Володимир Жук – це душа колективу. Приємно вражає його порядність і джентльменство. Лише відкриєш двері до кабінету Володимира Івановича і одразу ж пропозиція – чаю чи кави. Це сильна людина, яка живе за правилами чесності й порядності і яка залишається для нас – мов чистий і свіжий світанок, зустріч котрого завжди бажана, приваблива і натхненна.

Марина Щербина, начальник кошторисно-економічного відділу Консорціуму. Володимир Жук – професіонал і фахівець, чудова людина, з якою приємно спілкуватися і працювати, бо в житті важливо не те, хто ти за посадою, а яка особистість. Говорячи про Володимира Івановича, мені спадають на думку рядки вірша Л. Мартинова: «А ты? Входя в дома любые — И в серые, И в голубые, Входя на лестницы крутые, В квартиры, светом залитые, Прислушиваясь к звуку клавиш И на вопрос даря ответ, Скажи: Какой ты след оставишь? След, Чтоб вытерли паркет И посмотрели косо вслед, или Незримый прочный след В чужой душе на много лет?». Володимир Жук на багато років залишив у моєму житті саме такий глибокий слід.

Ельза Трохіна, начальник кошторисно-економічного відділу Філії Консорціуму. Я знайома з Володимиром Жуком практично з початку будови на Дністрі. Це прекрасна людина, сім’янин, фахівець. До нього можна звернутися з будь-яким питанням – чи то стосовно роботи, чи особистим – ніколи не відмовить у пораді, хоч який би не був зайнятий. Він встигав скрізь: і працювати, і бути з сім’єю, яка для нього завжди на першому місці, і брати участь у міських заходах попри значне навантаження на роботі. Володимира Жука знають усі в Новодністровську, бо віддавна захоплюється фотографією. У нього є дуже хороша риса характеру – він добряк. Як творча людина – має тонке відчуття гумору, що дуже допомагає у робочому процесі для, так би мовити, «перезавантаження». Бажаю йому здоров’я, жити до ста років, ростити онуків і надалі працювати на благо нашої Батьківщини!

Євгенія Нагірняк, дружина письменника, літописця будови Дністровської ГАЕС Івана Нагірняка. Володя завжди підтримував Івана Семеновича під час хвороби і не тільки. Часто забігав додому, у лікарню. У них була душевна близькість, вони один одного поважали, цінували дружбу. У квартирі залишилося багато хороших фоторобіт, колажів Володі Жука, подаровані ним на дні народження Івану Семеновичу. Жодна книга Вані не обійшлася без добротних світлин Жука. Коли телефонував Володя, пригадую щирий сміх Івана Семеновича, він лагідно говорив: «Жучок дзвонить…», і по той бік слухавки вже чулася весела розповідь. Знаю, що Ваня завжди чекав дзвінка від Володимира, спілкування з ним, писав про нього нарис. Володимир Іванович Жук – це світла, душевна людина, справжній товариш, про якого можна сказати тільки добрі слова. Дай Боже йому здоров’я!

Іван Фурман, головний спеціаліст ПАТ «Укргідропроект». Ми з Володимиром Жуком входили до числа комісії, яка здійснювала технічний нагляд за будівництвом Дністровського комплексного гідровузла (ДКГ). Нас здружила робота. Напружений графік під час пускового періоду спонукав до довіри один одному. Володимир Жук – не лише фотомайстер, а й хороший рибалка і гарний батько, який попри велике навантаження й щільний графік на роботі намагався приділити час сім’ї. До прикладу, Володимир Іванович разом з дітьми змайстрував велосипед-тандем з коляскою, а потім демонстрували свій винахід Новодністровську, проїжджаючи міським стадіоном. Він ще тоді вирізнявся прагненням засвоїти щось нове, чогось досягти. Володя – цікава людина. Він навчив мене грати в теніс, а я його – у шахи. Є такий вислів, що професії «хороша людина» нема. А я вважаю, що це найголовніша професія! Жук був провокатором у доброму розумінні цього слова, типу, пограти в теніс чи в шахи. Окрім того, Володя – хороший спеціаліст і непоганий проектувальник. Яскравих моментів нашої дружби було чимало, усі збитки – від Жука (сміється – ред.). Пам’ятаю, між комісіями ми всідалися на зелену траву біля щита на ГЕС-1, як спускатися на 82 позначку, і грали в шахи. То був такий азарт, ледь до бійок не доходило. У Володимира Івановича завжди на все вистачало часу.

Ростислав Хомяк, головний інженер проекту Дністровського гідроенергетичного комплексу ГЕС і ГАЕС 1993–2009 рр. Володимир Іванович Жук розпочав свою трудову діяльність у групі робочого проектування (ГРП) Укргідропроекту. Він активно займався веденням авторського нагляду за будівництвом основних споруд Дністровської ГЕС, розробкою проектів виробництва, а також захоплювався фотографією. Виїжджаючи на авторський нагляд, Володимир Іванович часто брав із собою фотокамеру і робив знімки конструктивів, котрі потім нерідко допомагали вирішувати спірні технічні питання, що виникали між будівельниками і проектувальниками. Без перебільшення можна сказати, що всі проекти виробництва на будівельно-монтажні роботи щодо основних споруд Дністровської ГЕС були розроблені за участю Володимира Жука. Окрім того, він керував авторським наглядом за будівництвом об’єктів Дністровської ГАЕС. Усі свої знання і досвід Володимир Іванович передавав молодим інженерам, які поповнили ряди Дністровської ГРП.

Вадим Крайник, головний інженер проекту Дністровської ГАЕС. З Володимиром Івановичем нині тісно співпрацюємо. Він досить відповідально ставиться до роботи, окрім того накопичує історію будови у фотоматеріалах, які ми потім використовуємо при захисті проектів у Кабміні, Регіонбуді, Міністерстві. Володимир Жук – позитивна людина, від якої отримуєш неймовірний заряд енергії. Він лише з гарним настроєм підходить до роботи й повністю заглиблюється у неї. Хочеться побажати Володимиру Івановичу міцного здоров’я, аби святкував не один такий ювілей!

Ігор Бірківський, начальник групи авторського нагляду Дністровської ГАЕС. Володимира Івановича Жука знаю з 2001 року, як тільки приїхав сюди. При постійних наших зустрічах – тільки позитивні емоції, він завжди в піднесеному настрої. З Володимиром Жуком надзвичайно приємно спілкуватися.

Вячеслав Павловський, заступник генерального директора Консорціуму «НВО «Укргідроенергобуд». Увесь час мого знайомства з Володимиром Жуком – суцільний позитив. Це рідкісна особистість з рідкісним характером. Йому виповнюється 60, та кількість років – не вік, але стан душі, а у Володимира Івановича вона молода. Це світла, позитивна людина, унікальний фахівець у галузі будівництва, котрий займався і проектуванням, і працював у відділі капітального будівництва Замовника, а нині – виконавець з боку Генпідрядника. Він не шкодує свого часу, завжди усюди встигає. Якщо говорити про його хобі, фотографію, – то можна написати книгу, бо прізвище Жука знають не тільки в Буковині, а й за межами країни, куди Володимир Іванович їхав з нами на Міжнародні конференції. До того ж він – прекрасний сім’янин. Поспішає, звичайно ж, Володимир Жук на пенсію, навіть не знаю навіщо (сміється – ред.). Я йому кажу: «Поки Ви оформите документи, то підпишуть закон, що вихід на пенсію буде в 90». Ми йому купимо крісло-гойдалку, як у тому анекдоті: піду на пенсію, куплю крісло-гойдалку, сяду і місяць нічого не робитиму, а потім почну розгойдуватися. Хочу побажати Володимиру Жуку не поспішати і не хвилюватися, як каже Семен Ізрайлевич Поташник!

Євген Сабашніков, заступник генерального директора Консорціуму з виробництва. Про Володимира Жука лише кількома словами можна сказати все: це класний товариш, відмінний спеціаліст, фотохудожник-професіонал.

Олег Філіпович, директор Філії Консорціуму «НВО «Укргідроенергобуд» в м. Новодністровськ. Моє знайомство з Володимиром Жуком відбулося влітку 2005 року, коли я приїхав до Новодністровська працювати. Тоді Володимир Іванович був начальником ВТВ ТОВ «Енергопром». Перше враження склалося про нього, як про надзвичайно енергійну і заклопотану людину, мені навіть здалося, що я відірвав його від важливої справи. Він зі своїм заступником, Миколою Івановичем Ковальчуком, так би мовити, вирішували мою подальшу долю в організації. Чітко пам’ятаю їхню розмову: «Ну що? Куди ми його пошлемо? – А давай у підземку куратором! – Він справиться? – Та яка різниця?! Кинемо його у воду, наче песика, якщо випливе, то добре». Дотепер вчуся у Володимира Івановича всьому. У нього нині дуже важливий напрямок – він, як заступник головного інженера, курує і охорону праці, і пожежну безпеку. Це досить велика відповідальність.

Володимир Норенков, головний інженер Філії Консорціуму. З Володимиром Івановичем Жуком ми познайомилися ближче тоді, коли ставили перші куби бетону на верхньому водосховищі Дністровської ГАЕС. Я був прорабом, а він приїжджав у складі комісії ГРП, котра займалася прийомом споруджень та блоків. У нас була нормальна конструктивна робота. Після того ми з ним зустрічалися, коли я брав участь у бетонуванні фундаменту підвісного вантового мосту, що проходить через р. Дністер у районі насосної. До речі, Володимир Жук є проектувальником цього мосту. Почали більше спілкуватися вже працюючи у Філії Консорціуму. Оскільки Жук майже все життя захоплюється фотографією, тому Ю. М. Бондаренко, оцінивши його хороші задатки, попросив вести фотолітопис Дністровської будови. Володимир Іванович – чудова людина і грамотний інженер. Ми завжди розуміємо один одного з півслова. Це людина, як то кажуть, на всі випадки.

Василь Погонський, заступник директора з підземних робіт Філії Консорціуму. Знаю Володимира Жука майже 40 років, ми разом стояли біля витоків Енергопрому. Володимир Іванович дуже відповідальний працівник, який ніколи не відкладає на завтра те, що потрібно зробити сьогодні. Це всебічно розвинена й обдарована особистість. Про його високий технічний рівень свідчить робота в проектній організації, куди, як відомо, приймають елітну (за рівнем технічних знань) частину випускників вишів. Володимира Жука наділив Бог творчим талантом, окремі вірші вже побачили світ. Він обдарований фотограф, я б навіть сказав, художник-фотограф, фотописець (цей неологізм стосується тільки його) історії нашої будови. До того ж, це людина, яка може і вміє побачити те, повз що інші байдуже проходять. Від щирого серця вітаю Володимира Івановича з ювілеєм і бажаю багато років плідної праці, наснаги, творчих здобутків, відмінного здоров’я!

Анатолій Жук, головний інженер філії «Дирекція з будівництва Дністровської ГАЕС». Володимир Іванович Жук – справжній «жук» (ми так із ним жартуємо). Ще я йому кажу: «Жук!» А він мені: «Сам такий». Коли знаходимося у колективі, то буває, що хтось стає між нами й загадує бажання, яке обов’язково збувається. Я вдячний, що Володя є в моєму житті. Це гарна, прекрасна людина з творчою натурою. Він дуже пишається своєю сім’єю, дітьми. Приємно, що, крім професійності, Володі Жуку притаманне натхнення, бо всі знають його потяг до фотографії. Під час кожної наради, Володя завжди йде попереду всіх, аби зафіксувати фотооб’єктивом кожну мить. До того ж, він причетний до важливої загальнодержавної справи – спорудження унікальної Дністровської ГАЕС. Хочу побажати Володі міцного здоров’я, Божого благословення, щоб він завжди перебував під заступництвом свого янгола-охоронця!

Володимир Парінов, начальник ТЗ-7 ПАТ «Київметробуд». Моя дружба з Володимиром Жуком – це звичайні відносини двох чоловіків, які роблять одну й ту ж справу: він – як Генпідрядник, а наша фірма у якості Субпідрядника. Володя – порядна людина, має досвід роботи в проектній організації. Знаю Жука ще з 90-х років, коли він працював в інституті «Укргідропроект». Це надійний товариш, який допомагає мені, а я відповідно йому. Окрім того, у нас із Володимиром Жуком однакові погляди щодо політичної та суспільної ситуації в Україні – ми підтримували події 2004 року і Євромайдан. Володя – люблячий тато двох синів і донечки та хороший дідусь. Постійно хвилюється за дітей та онуків, які живуть оддалік від нього. Володимир Жук – це професіонал і класний фотограф!

Володимир Шевчук, директор Філії «Дністровська ГЕС» ПАТ «Укргідроенерго». Володимир Жук – справжній християнин та сім’янин, істинний українець, патріот. Це людина, з якою можна йти в розвідку. Завжди намагається допомогти всім, ніколи не кривить душею, щирий. Він – оптиміст, вміє підняти настрій. На всі випадки життя у нього знаходиться вдалий жарт чи анекдот. Володя – один із фундаторів у нашому місті храму Покрови Пресвятої Богородиці. Особисто для мене його сім’я є зразковою. Ми з Володимиром Івановичем разом брали участь у всіх пускових операціях агрегатів на ГЕС-1. Ще жодного разу він не відмовив мені у технічній допомозі. До того ж у нас в обох спільне хобі – фотографія. Мені здається, що певним чином я прищепив Володі любов до фото, котра потім передалася його дітям. Радо пригадую, коли мені брат подарував хороший фотоапарат і ми вдвох із Володею «лазили» горою, що навпроти ГАЕС, і фотографували майданчик будови, а також один одного. Він – фотолітописець Дністровських ГЕС і ГАЕС. Таких, як Володимир Жук, нині, на жаль, дуже мало. Точно не пригадую, коли познайомився з ним, але з того часу не було перерви в нашій дружбі.

Валентин Кушнір, голова правління ВК «Маяк». На світі є багато жуків, але це – творчий Жук! Це людина, яка має хист художника: те що не помічає хтось – він фіксує об’єктивом фотокамери. Це прискіплива людина, я б навіть сказав, буквоїд – ретельно перевіряє, вичитує підписи, тексти на правильність. З Володимиром Жуком можна обговорити багато таких речей, які, скажімо, не входять у робочу тематику. Це хороший спеціаліст, який пройшов усі етапи: від проектування до будівництва гідротехнічних споруд. У нього прекрасні діти, за яких він весь час турбується. Володя втішається онукам, радіє життю. Це позитивна і значима в державі людина. Кажуть, що твою роботу завжди оцінює хтось зі сторони, тому я його роботу розцінюю як позитивну, це п’ятірка з плюсом. Не всім так вдається. Володимир Іванович доброзичлива людина, завжди корисний. Жук корисний – це факт (посміхається – ред.)!

Ієрей Тарас Раковецький, настоятель храму Покрови Пресвятої Богородиці УПЦ КП м. Новодністровськ. Володимир Жук – фотоархівіст храму, активний парафіянин, часто присутній на богослужіннях, практикуючий християнин, який приступає до таїнства сповіді й причастя. Він щирий та відвертий, вміє вислухати, дати слушну пораду щодо будівельних робіт храму, завжди допомагає, відгукується. До прикладу, коли йшло зведення огорожі навколо нашої церкви, Володимир Іванович не залишився осторонь. Христос каже, що віра без діл є мертва. Володимир Жук – привітна, культурна, цілеспрямована, авторитетна людина, знана в Новодністровську.

 

Зі щирими вітаннями від імені колективу Консорціуму «НВО «Укргідроенергобуд» –

Інна РУСНАК,

Фото Валентина КУШНІРА.