Мізками людей продовжують маніпулювати
Без названия

Багато років і я, і мої найближчі друзі – колеги дякували долі за те, що подарувала нам цю чудову, затребувану всіма людьми професію – журналіста. Довгі десятиліття, а дехто й півстоліття, у переважній більшості ми відчували за свою працю людську вдячність й підтримку. Взяти хоча б стабільний тираж «Дністрових зір» – як правило, наші передплатники – це майже 4000 сімей. Для такого маленького району, як наш, це чудовий показник довіри.

Але останніми роками періодично, в деяких моментах, стає соромно за цю професію, а точніше за деяких її представників. Так сталося і минулої п`ятниці, коли розгорнула обласну газету «Буковина» й прочитала відверте перекручення фактів під назвою «Писали брехню на парканах, тепер несуть її до суду». Йдеться про хід реформи децентралізації в Ломачинцях. Автор (навіть не хочу рекламувати його прізвище) нагадує, що спочатку з Новодністровськом виявили бажання бути чотири придністровських села, але потім районна влада… «збила» їх з обраного шляху.

А згадаймо, як у цих селах у 2016 році проходили громадські слухання й відкриті сесії сільських рад, відразу тиск підвищується. Тоді люди й справді не зрозуміли, що з ними роблять. На зібрання приїжджали агітаційні групи з Новодністровська, з Сокирян, з Чернівців. Більшість із приїжджих маніпулювали фактами, запускали в громади чутки й брехні, поливали брудом керівників, завдяки яким Сокирянський район тривалий час утримував першість за основними напрямками роботи в області. І таким чином «протягували» рішення про об`єднання в Новодністровську ОТГ. Але сталася заковика. Такі «об`єднуючі процеси» не передбачені Конституцією України. Поки столичні чиновники думали, як обійти закон, вигадавши вже не об`єднання, а приєднання, сельчани дізналися про реформу значно більше, уявили свою близьку «перспективу» й справді «збилися» з того шляху, який їм так кольорово розписували равлики-нажиги-бурбаки. Ожеве й Василівка не погодилися приєднуватися, Білоусівці взагалі не потрібна ніяка реформа. Залишилися ще Ломачинці, самодостатнє горде село, яке, за підтримки місцевих активістів-зрадників, намагаються «згвалтувати» продажні приблуди. Різного рівня реформатори пішли на злочин. Неіснуюча Ломачинецька сільська рада, бо ж шестеро сільських депутатів були законно відкликані за народною ініціативою, таки приймає рішення про приєднання. Якийсь голова товариства «Знання» Курко (якого в очі в Ломачинцях не бачили), пише автор публікації в газеті «Буковина», зазначив, що «волю мешканців села підтримала більшість сільських депутатів», і Новодністровську ОТГ таки створили. Читаєш і очам своїм не віриш. Люди, чи ж ви чули «волю мешканців села», які кидають усі свої роботи і йдуть до сільської ради і раз, і другий, і десятий, щоб змусити сільську головиху почути їх?  Те, що на зборах голові скандували всім загалом «ганьба»; те, що «живий коридор» так само «посвятив» заступника голови ОДА – нічого не значить?

Каже автор статті, що про Ломачинці дізналися в парламенті, в комітетах і міністерствах… Звичайно, дізналися, це ж Бурбак постарався, який перед виборами казав, що захищатиме інтереси людей свого округу, а тепер не те що не захищає, а навіть бачити й чути не хоче їх.

Мій колега – обласний журналіст взяв на себе сміливість обізвати Ломачинецькі чергові вибори сільських депутатів фарсом. Чоловіче, ти б приїхав до цих людей і побачив, що на ці вибори прийшло чомусь більше, ніж на попередні місцеві. Хіба не зрозуміло, чому?

Ініціативну сільську групу журналіст називає невгамовною. Вона й справді невгамовна, хоча б тому, що ця група – мало не все село.

Бідкається писака, що в районі на ломачинецькі вибори витратили 100тис.грн. (насправді менше). Але не пише про те, що живі бюджетні кошти (понад 110 тис.грн.) Новодністровська міська рада виділила на охорону ломачинецької голови, чи то в.о. старости, такої «улюбленої» ломачинчанами. Здогадайтесь, чим коштовний цей суб’єкт новодністровським рейдерам?

Читаючи публікацію, у мене виникло дивне відчуття: із-за голови журналіста виглядають вуха якогось народного депутата, мало того, з його рук випадають банкноти… І сміх, і гріх…

Але прикро те, що в інших районах читачі, хто не може знати достеменно, що ж насправді діється в Ломачинцях, можуть повірити в цю маячню.

В інші роки допроситися обласні газети, радіо чи телебачення приїхати чи написати щось про Сокирянський район було неможливо. Тепер їм навіть віддаль від обласного центру не страшна. Особливо канал ТВА не втомлюється. Хоча їм в очі в Сокирянах казали: «Їдьте звідси, бо всі ваші передачі брехливі…»

Традиційно, автор згаданої публікації звинуватив у всіх гріхах голову районної ради В.В.Козака. Згадався жарт, який пролунав під час останньої сесії обласної ради, коли раптом відмовила система озвучення. І хтось у залі, сміючись, сказав: «Це Козак винен…»

Щось таки є незвідане в природі, чи в космосі. Саме на попередньому абзаці в редакцію завітав у своїх справах ветеран державної служби. Запитавши про що пишу, сказав: «Козак і справді винен. Хоча, може й у більшій мірі самі ж люди винні. Перший за те, що виборчі кампанії треба було організувати потужніше. А люди – через те, що не змогли правильно зорієнтуватись. Давайте по порядку. Уявіть собі, що у 2014 –му депутатом Верховної Ради обрали Козака. Яким би зараз був наш район?! Ніхто не сумнівається, що він знав би (а головне хотів) куди зайти і де взяти те, що вкрай необхідно землякам. Для народного депутата усі двері відкриті. Або уявімо, що Козака обрали головою Сокирянської міської ради. Район би залишився цілісним. А райцентр – найкращим, найкомфортнішим в області. І  це не слова. Він же показав уже, яким повинно бути місто. Подивіться на території райлікарні, нового клубу, меморіалу пам`яті і т.д. Люди  зі своєї власної волі програли двічі. То хто нам винен? Із верхами ясно, а на місцях – маємо те, що маємо…»

…Вибори знову грядуть. В останньому номері газети «Голос України» наш народний депутат Бурбак упевнено заявляє, що «Народному фронту» «Є про що звітувати перед виборцями… Ми єдина партія, яка виконала усі пункти… програми». А також зазначив, що і йому особисто, якого обрано у 2004-му мажоритарному окрузі, є про що звітувати перед своїми виборцями. І це каже нам з вами… Хіба це не знущання?

Невже справді вигадав, як знову всіх на нашому окрузі пошити в дурні? Боже, убережи нас у подальшому від таких помилок і від таких депутатів.

Вертаюся ще раз до нашої реформи. Сама особисто чула, як в коридорі обласної ради Бурбак сказав нашим сільським головам: об`єднуйтеся, хто з ким хоче… Але сказати – це не значить зробити.

Згадаймо, що Кельменецькому району депутат радив створити одну ОТГ. А «перекроїти» наш район він хоче лише по своїй схемі. Очевидно, на нашій прекрасній Сокирянщині у нього таки є свій особистий інтерес.

І всі ці депутати зі своїми інтересами скоро «полізуть» на сторінки усіх газет , і особливо районних, які найближчі до людей, з єдиними закликами – «виберіть мене». Вважаю за необхідне пояснити читачам «Дністрових зір» – це будуть не наші, не редакційні матеріали. Це буде не позиція газети. Тож читайте, аналізуйте, піддавайте сумніву і робімо вже правильні висновки…

Валентина Гафінчук.