Мине небагато часу, і кожен зрозуміє: де була правда, а де словоблуддя…

Як прикро, що живучи в радіусі 30 км, намагаємося нині, хто як, довести, що сусід таки гірше. Жаль, що причиною стали процеси утворення територіальних громад, зміни, які, передусім, мали би нести користь людям.

27 травня, будучи в Ожевому, я зайшов до магазину й натрапив на Новодністровську „Нашу газету”. Її хтось стосиком поклав на прилавок, щоб люди розібрали й прочитали… Прочитав. І… вже не вперше помітив намагання активістів м. Новодністровськ перекрутити факти, сформувати думку населення про Сокирянський район як якогось узурпатора, що переслідує корисливі цілі. Разом з тим нав’язуючи бажання жителям окремих населених пунктів до обов’язкового об’єднання з м. Новодністровськ. Чомусь у різних виданнях, в т. ч. на Інтернет-ресурсах, дехто зумисно забуває згадати про те, що зроблено районною владою для людей упродовж останніх  десятиріч. А ще: як по-сусідськи селам «допомагає» вже протягом 16 років «багате місто енергетиків».

Одним словом, не можна не відреагувати на статтю у „Нашій газеті” за 17 травня 2016 року «Чому селу Білоусівка буде краще в одній громаді із Новодністровськом?». Вважаю, ситуація висвітлена дещо необ’єктивно.

Зокрема, щодо збільшення бюджету та об’ємів фінансування новоутвореної громади газета запевняє, що бюджет Новодністровська є одним з найбільших з розрахунку на душу населення та єдиним, який передає в державний бюджет реверсну дотацію. Але не говориться про те, що ці податки сплачує «Філія Дністровська  ГЕС» та філія «Дирекція з будівництва Дністровської ГАЕС» ПАТ «Укргідроенерго» (за 2015 рік – 9,5 млн. грн), які розміщені на території сіл району. При цьому 60% суми йде в бюджет Новодністровської міської ради. Якщо би ці кошти сплачувалися до сільських бюджетів, Новодністровськ потребував би близько 3,8 млн. грн дотацій з Державного бюджету!

Щодо позитивного прикладу інших громад. Згідно з інформацією Міністерства регіонального розвитку, збільшення бюджету відбулося у 100 % новоутворених громад щонайменше від двох і аж до восьми разів. Як зазначається в газеті, підтвердженням цього – неод­норазові виступи голови Сокирянської громади Василя Равлика про ріст спільного бюджету м. Сокиряни та с. Коболчин із 6 млн. грн.. (у 2015 р., до об’єднання) до 32 млн. грн. Але людям варто знати, що власні доходи громади складають лише 25%, у сумі 8 млн. 301 тис. грн., а решта – це освітня і медична субвенція, дотація вирівнювання з Державного бюджету.

Обговорюється і рівень розвитку медичної галузі. Зазначається, що багато білоусівчан та мешканців навколишніх сіл користуються послугами Новодністровської міської лікарні. Так, але незмінним є той факт, що лише за 2015 рік майже 5600 разів білоусівчани звернулися за профілактичною та лікувальною допомогою саме до Сокирянської центральної районної лікарні. Окрім того, 7699 разів звернулися за допомогою до сокирянських лікарів жителі м.Новодністровськ, адже в міській лікарні немає і не планується відкриття ні реанімаційного, ні пологового відділень.

Стосовно освітньої галузі. У вище названій публікації стверджується, що «Білоусівська школа у 2015р. на здійснення поточного ремонту офіційно отримала з району лише 100 кг вапна. При тому, що на Романковецьку гімназію виділили 500 тис. грн.». Але за офіційними звітами фінансового управління Сокирянської райдержадміністрації та управління Держказначейства на ремонти закладів та комплектацію навчальних кабінетів Білоусівського НВК насправді виділили – 76118 грн. (а не 100 кг вапна!), на Романковецьку гімназію ім. К.Ф.Поповича – 191385 грн. Варто врахувати, що до управління освіти, молоді та спорту райдержадміністрації в 2015 році відносилися 24 школи, також на районному бюджеті – Сокирянська ДЮСШ, художня і музична школи. У всіх них проведено поточні та капітальні ремонти. І ще, за результатами вступу до вищих навчальних закладів із 171 випускника Сокирянського району, що подали документи у виші – 171 вступив (100%).

Не можуть не бачити білоусівчани, в яких умовах виховуються та навчаються їхні діти. Адже здача в експлуатацію добудови школи у 2006 році коштувала понад 4,5 млн. гривень. А за сприяння районної влади за рахунок коштів Міненергетики України в 2012 році був проведений капітальний ремонт ДНЗ «Пролісок» вартістю близько 1,5 млн. грн. У якійсь мірі це було і за рахунок навчальних закладів Корманя чи Братанівки, у яких також треба було покращувати умови.

Вказувалося в газеті і про реформу освіти, яка передбачає створення освітніх округів та визначення опор­них шкіл. Варто уточнити, що відповідно до наказу Департаменту освіти і науки облдержадміністрації від 14.03.2016 р. №118 «Про затвердження Умов проведення в 2016 році обласного конкурсу «Кращий проект опорного закладу», районним освітянським управлінням якраз і запропоновано створення опор­ної школи в с.Білоусівка. Натомість у Новодністровську бачать опорною свою міську школу, включивши до її складу Білоусівський НВК. А в селі… залишаться тільки 1-9 класи. Тож які «плюси» отримають юні білоусівчани від об’єднання із Новодністровськом?

Згадується ще дорога сучасного зразка від станції «Грибок» до Новодністровська, але не вказується, що  ремонтувалася вона в рамках реалізації програми соціально-економічного розвитку Сокирянського району із залученням коштів «Укргідроенерго». Тож це не заслуга міста Новодністровськ.

Щодо представництва сільської громади в керуючому органі, то, враховуючи чинне законодавство (вибори за партійним списком політичної партії), не має гарантії, що Білоусівська громада буде представлена в керуючому органі Новодністровської ОТГ, де нині зареєстровані і діють міські організації політичних партій. До прикладу, зараз в Сокирянській районній раді інтереси с.Білоусівка представляють двоє депутатів, а Василівка та Кормань не мають жодного свого народного обранця.

Ініціаторам і учасникам реформи децентралізації необхідно знати й про зміни в земельному законодавстві. Бо вже із 2013 року землями за ме­жами населених пунктів розпоряджається обласна державна адміністрація (Головне управління Держгео­кадастру), а не районна влада.

Десь – не пояснили, там – недосказали, в іншому питанні – просто перекрутили факти. Ось такі тепер методи «агітації» сільських громад до об’єднання. І непереборне бажання переконати жителів сусідніх з Новодністровськом сіл, що за 16 років (стільки років місто енергетиків – в обласному підпорядкуванні) новодністровці… дбали і опікувалися життям сільських громад більше, ніж районна влада. Це ж нонсенс!

За нинішнім протистоянням, як на мій погляд, вирішуються людські долі. Все одно, рано чи пізно, кожен зрозуміє, де була правда, а де – словоблуддя. І треба буде, дивлячись людям в очі, відповісти за все…

Олександр КУЛІЙ.