На Сокирянщині підприємці припиняють діяльність

На Сокирянщині у центрі надання адміністративних послуг в останні дні грудня та на початку січня було незвичне навантаження, наплив і навіть черга там, де обслуговують фізичних осіб – приватних підприємців.

Люди масово знімаються з реєстрації, скасовуючи свій статус бізнесмена. Чому всі кинулися робити це під новий рік, а не встигнувши, після свята взялися до справи знов? Тому, що з 1 січня вступили в силу нові правила, за якими приватні підприємці, які навіть не здійснюють фінансово-господарської діяльності, все одно вимушені будуть платити до Пенсійного фонду єдиний соціальний внесок.

– Нині не можна сказати, що до державних реєстраторів вишиковуються черги, – розповідає Віктор Ліпінський. – Втім щодня із заявами про припинення діяльності звертається в середньому до 10 підприємців. Так, з початку січня  з державної реєстрації знялося вже 72  фізичних особи. А загалом за 2016 рік у Сокирянському районі  припинили діяльність та оформили закриття 178 фізичних осіб – підприємців.

 

Які зміни в оподаткуванні зумовили масове закриття справи фізичними особами – підприємцями? Північно-бесарабський інформаційний портал попросив розповісти про це начальника Сокирянської об’єднаної державної податкової інспекції Андрія Петріва.

– Згадаємо, як фізичні особи – підприємці на загальній системі оподаткування нараховували за себе ЄСВ раніше, – каже Андрій Михайлович. – Статтею 7 Закону України «Про збір та облік єдиного соціального внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон про ЄСВ) зазначено, що ФОП на загальній системі оподаткування нараховує ЄСВ на суму доходу (прибутку), отриманого від його діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток). Разом з тим, якщо такий платник податку не отримував дохід у відповідному звітному періоді, він має право визначити базу нарахування ЄСВ самостійно. Тобто, якщо потягом 2016 року ФОП на загальній системі оподаткування не отримував дохід (протягом року або в окремих його місяцях), такий платник мав право не сплачувати ЄСВ за відповідні неприбуткові періоди.

Із 1 січня 2017 року ситуація змінилась, адже запроваджено зміни до статті 7 Закону про ЄСВ, згідно з якими самостійне визначення бази нарахування ЄСВ за неприбуткові періоди стало не правом, а обов’язком такого платника.

ФОП на загальній системі оподаткування відтепер зобов’язаний сплачувати ЄСВ, враховуючи розмір мінімального страхового внеску та максимальну величину бази нарахування ЄСВ незалежно від факту отримання ним доходу (прибутку). Враховуючи те, що з 1 січня 2017 року розмір мінімальної заробітної плати зріс до 3200 гривень, розмір мінімального страхового внеску становитиме 704 гривні на місяць.

Дещо змінюється ситуація і для ФОПів, які перебувають на першій групі спрощеної системи оподаткування. Знову ж таки, зміни стосуються розміру мінімального страхового внеску. Законом встановлено його спеціальний розмір. Так, визначаючи базу нарахування ЄСВ самостійно для себе, ФОП на першій групі єдиного податку має враховувати те, що розмір сплачуваного ним ЄСВ за відповідний місяць не має бути меншим, ніж половина розміру мінімального страхового внеску. Таким чином, платники єдиного податку, які перебувають на першій групі, повинні сплачувати не менше ніж 352 гривні ЄСВ з розрахунку на кожен місяць (тобто 0,5 від 704 гривень).