Ще 9 листопада, у День української мови і писемності та пам’яті преподобного Нестора Літописця, стартував ХІХ Міжнародний конкурс з української мови імені Петра Яцика. Узяти участь у змаганні згодилися кращі знавці рідної мови з усіх навчальних закладів району. Їх було аж шістсот п’ятнадцять. Однак, переможцями І етапу стали не всі, а тільки найвправніші, здібні і старанні та талановиті.
Минали дні, проводилися Всеукраїнські предметні олімпіади, йшла підготовка до мовознавчого конкурсу…
Зимовий ранок дев’ятого грудня був сонячним. Але сільські вулиці після дощу скувала крига, перетворивши їх на ковзанки. Здавалося, що не зважаться їхати на «Яцика» ані вчителі, ані учні. Але, не зважаючи на складні погодні умови, Білоусівський НВК знову зашумів дитячими голосами, бо саме тут відбувся ІІ етап Міжнародного конкурсу імені Петра Яцика, учасниками якого були сто учнів (від третьокласників до одинадцятикласників), що усвідомлюють роль нашої мови та демонструють вправне володіння нею.
Оговтавшись від напруженої поїздки, діти виконували завдання різної складності – творчі, на перевірку знань, умінь і навичок із лексики, орфоепії, орфографії, синтаксису.
Найкращим знавцям української мови Сокирянщини доведеться ще попрацювати над вдосконаленням своїх знань, бо попереду обласний етап, на якому їм доведеться захищати честь району. Побажаємо ж звитяжцям упевненості в собі й незаперечних перемог! Хай щастить!
Конкурс імені Петра Яцика – це підтвердження того, що мова може стати підґрунтям для об’єднання українців по всьому світу, мірилом змін у нашій країні, показником того, як збільшується «українськість», яку так хотів бачити у земляках Петро Яцик, який зазначав: «Мусимо братися виховувати в юних ту україноцентричність, яка й стане основою для піднесення України в майбутньому. Починаємо з мови, а водночас маємо на увазі й українську історію, й українську ідею, щоб усе це в сумі дало українську волю, українське диво». Отож, варто все ж таки продовжувати проведення «змагань з української мови з метою піднесення її престижу серед учнівської молоді.
Останніми зі школи виходили стомлені члени журі. Вони вітали один одного з прийдешніми святами, бо це вже був останній очний конкурс у цьому році, проведений у лабіринтах Білоусівського навчального закладу, який у вихідні гостинно приймав гостей протягом місяця.
А кількома годинами раніше прощалися найстарші конкурсанти: вони більше не будуть учасниками шкільного та районного етапів олімпіад та конкурсів…