Першокласник-2018: з чистого аркуша починаємо навчання і виховання шестирічок. Ексклюзивне інтерв’ю із начальником відділу освіти, молоді та спорту РДА Галиною Рябко

Сьогодні актуальний діалог поведемо з вчителем з багаторічним педагогічним стажем і керівником галузі освіти району Галиною Іванівною Рябко, адже саме їй з колегами уже доводиться розпочинати масштабну підготовку до Першовересня-2018. Освітянська галузь втягнута у маховик перетворень, нові вимоги, інструкції та законодавчі постулати… Як працювати на розвиток школи і забезпечити всебічне навчання дітей, що тільки-но переступлять поріг школи? Відповіді на найбільш проблемні питання уже має  начальник відділу освіти, молоді та спорту РДА Галина Рябко.

– Галино Іванівно, уже цьогоріч стартує перший етап освітньої реформи, у всіх на слуху концепція, так званої, Нової української школи. Першачки 2018 року вже навчатимуться за новими методиками та програмами. Розкажіть, будь ласка, про основні зміни, які чекають на нас вже восени.

– Реформа Нової української школи розрахована на роки, адже неможливо швидко змінити освітню традицію, що плекалася в Україні протягом десятків років. Проте зміни вже розпочались, і Міністерство освіти і науки робить усе, аби вони були невідворотними. Зокрема, у вересні 2017 року було ухвалено новий закон «Про освіту», який регулює основні засади нової освітньої системи. На черзі– ухвалення нового закону «Про загальну середню освіту», в якому буде більш детально розкрито зміни, та затвердження нового Державного стандарту початкової освіти. З 2018/2019 навчального року по-новому вчитимуться всі першокласники України. Ключова зміна для учнів стосується підходів до навчання та змісту освіти. Адже мета НУШ – виховати інноватора та громадянина, який вміє ухвалювати відповідальні рішення та дотримується прав людини.

Замість запам’ятовування фактів та визначень понять, учні набуватимуть компетентностей. Це – динамічна комбінація знань, умінь, навичок, способів мислення, поглядів, цінностей, інших особистих якостей, що визначає здатність особи успішно соціалізуватися, провадити професійну та/або подальшу навчальну діяльність. Тобто формується ядро знань, на яке будуть накладатись уміння цими знаннями користуватися, цінності та навички, що знадобляться випускникам української школи в професійному та приватному житті.

Спільними для всіх компетентностей є так звані наскрізні вміння: читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та системне мислення, здатність логічно обґрунтовувати позицію, творчість, ініціативність, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв’язувати проблеми, здатність співпрацювати з іншими людьми.

Щоб набувати компетентностей, школярі навчатимуться за діяльнісним підходом – тобто частіше щось робитимуть, замість сидіння за партами і слухаючи вчителя. Також Концепція НУШ пропонує впроваджувати інтегроване та проектне навчання. Такий спосіб сприяє тому, що учні отримують цілісне уявлення про світ – адже вивчають явища з точки зору різних наук та вчаться вирішувати реальні проблеми за допомогою знань з різних дисциплін.

Міносвіти повертає 12-річну школу. Власне, це ключова зміна, яка допоможе впровадити всі інші ідеї експертів. Українці навчатимуться в школі з 6-7 років до 18-19. При цьому вся система шкільної освіти буде поділена на три рівні: початковий (1-4 класи), базовий (5-9 класи), профільний (10-12 класи).

– А що дасть зайвий рік?

– Насправді він, всупереч загальній критиці, зробить відразу дві важливі речі. По-перше, допоможе розвантажити малюків, яким сьогодні доводиться складно (згадайте хоча б розмір дитячого рюкзака). А по-друге, дасть можливість старшокласникам зорієнтуватися у світі професій, визначити пріоритети і зробити обґрунтований вибір.

– Нові зміни в галузі освіти – це нові витрати. Яка сума наразі потрібна для навчальних закладів Сокирянщини, щоб перевести їх на нові «рейки» реформи? Скільки коштів виділили, чи ще заплановані і надійдуть для на нашого району  з держбюджету?

– Відповідно до розпорядження обласної державної адміністрації від 26 листопада 2017 р. № 1223-р «Про розподіл додаткового обсягу освітньої субвенції» обласна державна адміністрація здійснила розподіл нерозподілених видатків освітньої субвенції для закладів освіти Чернівецької області. Зокрема, для Сокирянського району передбачені наступні видатки:

  • на інформаційно-технічне обладнання для 1-х класів у закладах загальної середньої освіти у 2018/2019 навчальному році – 172 тис. грн.;
  • заклади загальної середньої освіти, яким здійснено перерозподіл коштів на оснащення кабінетів з поглибленим вивченням природничих та математичних предметів: Михалківський НВК І-ІІІ ст., Шебутинський НВК І-ІІІ ст. – 200 тис. грн.;
  • опорні заклади загальної середньої освіти, яким надана фінансова підтримка у 2018 році: Романковецька гімназія – 1100 тис. грн.;
  • інклюзивно-ресурсний центр: 200 тис. грн.

– У концепції нової української школи має бути і новий вчитель. Чи проходили вже перепідготовку, навчальні тренінги чи курси педагоги району, що цьогоріч наберуть учнів до перших класів?

– Учитель, який отримав свободу навчати, має отримати й свободу навчатися. І ця свобода теж передбачена реформою. Половину обов’язкових годин підвищення кваліфікації вчитель зможе проходити не в Інститутах післядипломної педагогічної освіти –  а там, де обере сам. Є лише дві вимоги: за п’ять років підвищення кваліфікації має скласти 150 годин, і навчання має відбуватись щорічно.

Зараз Міністерство освіти і науки розробляє процедуру, за якою бюджетні кошти, що виділяються на підвищення кваліфікації вчителів, можна було спрямовувати громадським та приватним організаціям.

А щоб вмотивувати вчителів ще й фінансово, міністерство запровадить сертифікацію. Це добровільна перевірка, проходження якої надасть учителям 20% надбавку до посадового окладу та звільнить від атестації.

Закон “Про освіту” передбачає кадрову автономію. Тепер директор школи може самостійно призначати своїх заступників, приймати на роботу та звільняти педагогічних працівників.

Окрім того, керівники шкіл (як і вчителі) уже приймаються на роботу за строковим контрактом. Директор школи обирається за конкурсом. Одна людина зможе бути на цій посаді не більше двох термінів по 6 років (якщо особа призначається на цю посаду вперше, перший термін складатиме 2 роки). Після ця людина зможе обіймати інші посади в цій школі або ж брати участь у конкурсі директорів в іншій школі.

У лютому та березні 2018 року 21 вчитель закладів загальної середньої освіти району пройшли підвищення кваліфікації відповідно до регіонального графіка навчання вчителів 1-х класів Нової української школи. У квітні подібне навчання пройшло ще 13 вчителів іноземної мови.

– Галино Іванівно, чи обговорювалася концепція нової української школи із батьками учнів, що стануть першопрохідцями? Як сприймають нововведення?

– На виконання наказу Департаменту освіти і науки обласної державної адміністрації від 13.02.2018 № 66 «Про затвердження плану заходів на 2018-2029 роки із запровадження Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» в Чернівецькій області» в закладах загальної середньої освіти району з 16 квітня по 15 травня проходитимуть батьківські збори за участю місцевої влади та працівників відділу освіти, молоді та спорту районної державної адміністрації, з метою обговорення основних положень Концепції Нової української та Закону України «Про освіту». Нововведення сприймаються неоднозначно.

– Пані Галино, що наразі вже встигли зробити у навчальних закладах Сокирянщини? Чи встигають педагогічні колективи повністю налаштуватися на нововведення?

– У більшості закладів освіти району вчителі початкових класів готують класні приміщення до початку нового навчального року. Закуплено дидактичні матеріали з української мови, іноземних мов, математики, розвивальні ігри, оргтехніка за кошти районного та сільських бюджетів.

– Поділіться, будь ласка, із нашими читачами вашим особистим ставленням до реформи? Що, на вашу думку, в першу чергу вдасться змінити у системі освіти? І чи потрібні, взагалі, якісь зміни?

– Концепція нової української школи передбачає формування у дітей ключових компетентностей, тобто максимально наближених до реального життя умінь і навичок.

Так, наприклад, математична грамотність повинна бути застосована не тільки на уроках, а й у житті. У різному віці дитина повинна зуміти порахувати здачу, визначити, наскільки вигідна та чи інша покупка, порахувати свої витрати протягом місяця, скласти бюджет та інше. Те ж саме стосується компетентності у природничих науках і технологіях, екології та культурі.

Інформаційно-цифрова компетентність передбачає впевнене та критичне застосування сучасних технологій для створення, пошуку, обробки та обміну інформацією, розуміння етики роботи з цією інформацією і основ безпеки при роботі з Інтернетом, вміння захиститися від сумнівного або шкідливого контенту.

Ще одна компетенція – це вміння вчитися протягом життя. Це розуміння важливості безперервного вдосконалення своїх навичок, здатність до пошуку нових знань.

Не менш важливою є громадянська компетентність. Це формування поведінки, яка необхідна для ефективної і конструктивної участі в суспільному житті і на роботі. Уміння співпрацювати з іншими людьми, попереджати і вирішувати конфлікти, вміння досягати  компромісів.

Креатив і підприємливість – компетентності, які в майбутньому допоможуть дитині зміцнити або підвищити свій соціальний статус. Це вміння генерувати нові ідеї і втілювати їх в життя, здатність йти на здоровий ризик і брати на себе відповідальність за результат.

І, нарешті, мовні компетентності. Так, дитина повинна говорити і висловлювати свої думки державною та рідною (якщо вона інша) мовами, а також розмовляти як мінімум на одній з міжнародних мов, щоб прийняти цінність міжкультурного спілкування.

Один з принципів Нової української школи – партнерство, у тому числі між школою та батьками. Батьки можуть створювати свої органи громадського самоврядування, а отже – впливати на освітній та виховний процеси.

Відтепер батькам легше контролювати фінанси школи. Усі навчальні заклади, які отримують публічні кошти (це, наприклад, бюджетні кошти та благодійні внески), зобов’язані оприлюднювати свій кошторис та інформацію про витрати. І батьки тепер можуть здійснювати перерахування благодійних внесків цілеспрямовано на школу, а не збирати готівкові кошти, які дуже складно обліковувати.

Співпраця між усіма учасниками освітнього процесу – учителів, учнів, адміністрацій та батьків – наріжний камінь, який допоможе досягти всіх інших результатів. Адже тільки так можливо втілити головну мету: змінити освітнє середовище, впровадити навчання для життя.

– Галино Іванівно, дякую Вам за цікавий діалог. Очікуватимемо перших позитивних результатів освітньої реформи.

Розмову вела Анастасія ДОБРОВОЛЬСЬКА