Перший храм у Новодністровську

Юне місто гідробудівців, що на Бессарабії, за свою коротку історію стало відомим далеко за межі України завдяки зведенню великомасштабного проекту Дністровської ГАЕС. Але як все починалося?

Тут не так давно літопис нотував перший кубометр бетону першої гідроелектростанції, першого будинку, першої школи, першого дитячого садочка, першого Храму, де душа розмовляє з Господом…

9 жовтня 1991 року у Новодністровську зафіксовано першу реєстрацію Церкви Покрови Пресвятої Богородиці. В тому ж році на пустинному полі, де возвеличувався лише дерев’яний хрест, городяни збиралися на богослужіння, котре здійснював єпископ Української Автокефальної Православної Церкви Данило, а вже двома роками після, 6 вересня 1993 року, протоієрей Степан проводив ритуал закладення капсули під будівництво першого в місті храму. І ось на очах серед поля навпроти будинків виростали арочні вікна майбутньої святині, гуділа техніка, невтомно працювали людські руки, аби згодом щороку 14 жовтня, на Покрову, відзначати храмовий празник міста-супутника комплексу ГЕС і ГАЕС у річковому басейні Дністра – Новодністровська. Хлібом-сіллю зустрічали миряни вересневої днини 1996 року митрополитів Димитрія з Греції та Чернівецького і Буковинського Данила, які й провели першу відправу у стінах новозбудованого храму.

Та в особливому трепеті наближення празника – Покрови Пресвятої Богородиці, хочеться згадати перший храм і тих організаторів-будівників, чиї імена збереглись назавжди у листі-посланні для нащадків, котрий був закладений у капсулу під будівництво святині, що спочатку планувалась відбутись як Церковно-приходська школа. Це – Манолій Антонюк, Віктор Бесарабчук, Василь Бурлака, Василь Гончарук, Володимир Жук, Давид Казван, Олександр Казван, Володимир Кременчуцький, Василь Кирилюк, Василь Мотрін, Віктор Скакодуб, Борис Стецький, Жанна Савінкова, Іван Фурман, Володимир Харабара, Зінаїда Хитрикова, Юрій Юрчук, Іван та Марія Куземи, Валентина Підлісна. «Цим листом засвідчуємо про започаткування будівництва Храму Покрови Пресвятої Богородиці Української Православної Церкви Київського Патріархату в Новодністровську 06.10.1993 р.».

З нагоди храмового свята маю розмову з настоятелем Церкви Покрови Пресвятої Богородиці ієреєм Тарасом Раковецьким, з яким зазираємо за часову ширму, аби пригадати, з чого все починалось. Мабуть, багатьох цікавить, як виглядає процедура найменування церкви, так би мовити, вибору «імені». Тому перше питання до отця Тараса звучить саме так.

 – Насамперед місцевою владою відводиться місце під будівництво. Коли відбувається заснування святині – громада обирає православний празник, до котрого приурочують храм, тобто іменем якого святого називатиметься церква. Далі відбувається процедура реєстрації храму громадою та за рішенням місцевого депутатського корпусу. Кінцевий етап – коли назву церкви затверджує правлячий єпископ і здійснюється освячення хреста на місці майбутнього храму.

Закінчивши у 2002 році філософсько-теологічний факультет ЧНУ ім. Ю. Федьковича за напрямком «Богослов’я», уродженець Івано-Франківщини Тарас Володимирович здобуває досвід спочатку як дяк та паламар, а вже з 2007 року отримує прихід у Новодністровську, де донині проживає з дружиною і донькою і несе послух настоятеля Церкви Покрови Пресвятої Богородиці.

Будівництво храму фактично розпочалось за отця Маряна Галаца. Прихожани згадували, що раніше за відсутності церкви служба проводилась у Новодністровському спортивному комплексі, – переповідає отець Тарас. – Спочатку мова велась не просто про храм, а про церковно-приходську школу, де діти мали б нагоду вивчати Біблію, дізнаватись більше про Всевишнього. Це щось схоже до уроків християнської етики тільки у межах церкви. У планах було навіть запросити вчителя для викладання закону Божого, тобто людину з теологічною освітою, але за браком коштів задуми так і не вдалось реалізувати. Тому наразі такі уроки читаю я.

– На одній зі світлин у фотоархіві Володимира Жука зафіксовано мить монтажу дзвонів від Митрополита Чернівецького та Буковинського Данила (16 квітня 2011 р.). Що то була за подія?

Справа в тому, що при церкві був малий дзвін, котрий не відповідав вимогам, оскільки мав широкий корпус і глухе звучання. Але за сприяння Владики, який під час одного зі своїх візитів звернув увагу на нагальну проблему, нам невдовзі доставили новий дзвін, виготовлений на «Чернівецькому Машзаводі».

– Щодо планів на майбутнє?..

Звичайно ж задуми грандіозні. Скажімо, у планах вагоме будівництво великого собору, котрий мав би стати окрасою Новодністровська. Оскільки поки що регулярні богослужіння проводяться за прийнятим статутом парафії у приміщенні церковно-приходської школи. На жаль, брак коштів не дозволяє втілити в життя все одразу. Тому поки що на меті – церковний будинок, позаяк поблизу кожного храму такий має існувати. Він стане в подальшому тимчасовим місцем проживання для усіх священнослужителів, які отримуватимуть приход у місті гідробудівців. Завжди знаходяться люди, які підтримують і завдяки котрим храм має майбутнє. Це, так би мовити, перші її засновники Іван Фурман, Володимир Жук, Василь Кирилюк. Вагомий внесок у розвиток Божого дому і Юрія Єрьоменка, Сергія Луніна, Олександра Гандзюка, Віктора Скакодуба, а також директора Філії Консорціуму «НВО «Укргідроенергобуд» Олега Філіповича. Усім спасибі, бо кожен з прихожан вніс свою частку.

_MG_2174 пр

– Отець Тарас, що б Ви побажали новодністровцям у передвісті наближення великого християнського свята – Покрови Пресвятої Богородиці?

Передусім хотілося б повернутись до витоків виникнення цього свята. У 910 році під час вторгнення сарацин до Грецької імперії св. Андрій Юродивий та його учень Єпіфаній, перебуваючи в Константинопольському храмі, де зберігалась риза Богородиці, під час всенощного недільного співу побачили в повітрі чудесне з’явлення Пресвятої Богородиці в оточенні пророків, апостолів і ангелів. Вся осяяна сонячним світлом, Вона молилася за грішників і покривала християн чесним своїм омофором. Невдовзі після з’явлення вороги церкви були переможені. Покрова святкується в нас не тільки як релігійне, а й національне свято. З 2014 року Указом Президента України П. Порошенка на свято Покрови призначено День захисника України. Тож щиро вітаю новодністровців із храмовим празником! Бажаю перш за все здоров’я, щастя, аби Матір Божа покривала своїм покровом усіх громадян. Хай Україна перебуває під надійним заступництвом Богородиці!

 

Розмовляла Інна РУСНАК

Фото – Володимир ЖУК

  1. Згуцульщини коментує:

    Перший і єдиний розкольницький храм і представництво ганебного філарета у сокирянському районі

  2. Читач коментує:

    Мова про релігію тут не на першому плані. Йдеться про храм як новобудову, а не як релігійний центр.

  3. вуйко коментує:

    До читача! Ви це для себе і собі написали

  4. сукуряни коментує:

    І коли можна записатись на ваші уроки до Всевишнього?

    • Читач 2 коментує:

      Ви думаєте, що кажете? Геть Бога в серці не маєте! Про який запис на уроки до Всевишнього йде мова?!! І до чого тут церква! Та хай вона буде хоч греко-католицькою – головне вірити в Бога, а не займатись усіляким брудом, обливанням і т. д. Я не заступаюсь конкретно за даною церквою, просто обурює таке ставлення нашого народу до всього.

  5. Читач коментує:

    Яка різниця, у який храм ходити? Головне – це віра у Бога, а молитись можна навіть вдома. А написано це для тих, хто, на жаль, не розуміє те, про що читає….

  6. сукуряни коментує:

    А написано це для тих, хто, на жаль, не розуміє те, про що читає….а саме для мене

  7. до читача 2 коментує:

    уважно читайте свою писанину яку написали,а потім задвайте собі питання (щирі уроки теологіі тараса раковецького)

  8. До читача і до всіх коментує:

    За кого і за що йде мова? Ніким не визнана і не буде визнана ця кучка шарлотанів на чолі з Денисенком-Філаретом УПЦ КП( КАПЕЦЬ ПРАВОСЛАВІЮ ) ЦЫРК УЕХАЛ А КЛОУНЫ ОСТАЛИСЬ,КАК НА ПРИМЕРЕ……..

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

+ 24 = 32