Районне методичне об’єднання вчителів українознавства у Михалківській ЗОШ

Українознавство-це дискусії    та  діалоги на культурно мистецькі та політичні теми.   

Один з основоположників науки про вчителя (дидаскології)  М. Рубінштейн у двадцяті роки минулого століття стверджував: «Насамперед потрібно позбутися застарілої думки, що будь-який педагогічний заклад підготує завершеного педагога. Очікування вчителів, що їм дадуть універсальні правила і настанови, очікування рецептів – це зайвий шанс на невдачі й розчарування.»

Творчий механізм більшості учителів шкіл працює на рівні самокерованості: вони нестандартно організовують уроки, розвивають особистий досвід на основі наявного, тобто активно долучаються до інноваційної діяльності. Підвищення якості шкільної освіти вбачається у

тріаді: наука – методика–навчання. Єдність її розкривається на конкретному матеріалі – українознавстві, що є основою виховання, творення національно-культурної ідентичності.

В сьогоднішніх умовах українського державотворення виникла нагальна потреба в розробці нових підходів, форм і методів, шляхів і засобів, а також технологій процесу виховання юних патріотів України на засадах принципів гуманізму, свободи, демократії, громадянського миру й національної злагоди, а також любові до рідного краю, шани батькові  й матері, своєму роду, національним традиціям… Саме тому на кожному уроці, занятті чи заході необхідно вибудовувати той загальний фундамент, на якому молода людина не лише зможе  впевнено та надійно стояти на своїх переконаннях, а й швидко підніматися до національних вершин людяності й духовності .

Таким фундаментом має стати система набутих учнями на уроках українознавства знань, умінь і навичок, а головне – переконань і прагнень творити добро – до цього мають готувати учнів уроки й заходи з українознавства.

На належному рівні ведеться ця робота і в загальноосвітній   школі        І-ІІІ ст. с.Михалкове, де декада пам’яті Т.Шевченка та тиждень українознавства завершився районним семінаром вчителів українознавства.

Саме вчитель є тим фундаментом,

на якому зростає суспільство , тому

що в кожної людини – від Президента

до робітника – був свій Учитель .

Ніхто без нього не відбувся би як

особистість.

У Михалківській ЗОШ І-ІІІ ст. уроки українознавства викладає учитель української мови й літератури та українознавства, вчитель–методист, учитель  вищої категорії Мазур С.В., яка у своїй роботі використовує нестандартні методи роботи, вдало поєднуючи їх на уроках та українознавчих заходах .

Світлана Василівна завжди йде в ногу з часом, темою своїх показових уроків обираючи нагальні питання, що цікавлять і учнів, і присутніх на уроці, і суспільство…Їй притаманні: професійна компетентність, бажання вдосконалюватися,         прагнення інноваційної діяльності та наявність пізнавальної мети. Завдяки цим рисам та великій любові до дітей її уроки завжди цікаві, змістовні та результативні.

Всі проведені під час декади пам’яті Шевченка заходи проходили під гаслом «Єдина Країна» – це цікаві та змістовні в плані виховання в юного покоління національного інтелекту та відродження моральних чеснот українця на багатих культурних цінностях українського народу; прищеплення дітям любові до рідного краю, відродження звичаїв та традицій; знати і оберігати територію і кордони рідної держави, країн-сусідів; політично  грамотно розуміти геополітичне становище нашої держави; вміти любити і до кінця своїх земних днів гордитись і оберігати свою стражденну і Єдину Державу – Україну – це, наразі – найголовніше. І, що цікаво, відкритий урок, проведений Світланою Василівною в 5 класі в рамках районного семінару за темою «Географічне та геополітичне розташування України», показав, що Україна має потужний національний потенціал . З уст п’ятикласників ми чули такі сильні слова гордості і болю за неньку – Україну, від яких сльози на очі навертали. Їхнє гасло і девіз уроку  говорили, здається, за всіх українців… Віриться, що такий народ не можна покласти на коліна. Як продовженням уроку був українознавчий захід «Тут все священне, все твоє, бо зветься просто краєм рідним», присвячений рослинам – символам України, які співані – переспівані багатьма творчими людьми, але які залишились впродовж століть невмирущими постулатами українців, до яких з усіх–усюд повертався наш пророк, великий українознавець Т.Г. Шевченко. Цікавим було й те, що  через урок і захід червоною ниткою пройшов заклик-засторога: «Де б ви не були, куди б не завела вас життєва дорога, як журавлі з вирію повертайтесь до рідного батьківського порогу ».

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

3 + 6 =