Транспортні витрати пасажирам не по кишені, а особливо – пільговикам, пенсіонерам

Ситуація навколо проблеми із пільговим перевезенням сьогодні  дуже загострюється. Часто доводиться стикатися із випадками, коли людина, яка має право на пільги, оплачує повну вартість проїзду, або ж взагалі вислуховує на  свою адресу лайку від нервових водіїв автобусів. Вирішувати, хто правий, а хто винуватий,  –  справа невдячна, адже ситуація двостороння. Прикро, що держава, знявши із себе зобов’язання виплачувати компенсацію перевізникам, поставила в глухий кут і пасажирів-пільговиків і людей, які здійснюють перевезення громадян.

На адресу редакції радіо «СокФМ» надійшло чимало звернень, що стосуються цієї напруженої теми. Тому ми вирішили розібратися із цим запитанням. Перш за все звернулися до представників районної державної адміністрації. Останні, в свою чергу, пояснили, що коштів для компенсації перевізникам немає, так як влада прийняла рішення не закладати їх у бюджеті. Тому РДА ніяк не може вплинути на цю ситуацію і зарадити проблемі пільгового перевезення. На даний момент залишилися тільки усні домовленості між районною владою та перевізниками, які зобов’язуються обслуговувати  3-4 пільговиків на внутрішньорайонних рейсах, та хоча б 1 – на міжобласних.

Скасовуючи державну компенсацію перевізникам, політики переклали цю функцію на місцеві бюджети. А місцеві ради,  у свою чергу, не мають коштів, щоб нести додаткові витрати, то, виходить, що право на численні пільги може залишитися просто правом без його реалізації через відсутність коштів.

Держава не платить перевізникам, ті відмовляються надавати послуги пільговикам, а останні знову ж таки звертаються із скаргами до державних органів. Замкнуте коло, чи не так? Як знайти вирішення наразі – загадка…

Та, вивчаючи інформацію, яка стосується цієї проблематики, ми натрапили на статтю 133-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення «Порушення правил надання послуг та вимог безпеки при наданні послуг з перевезення пасажирів чи вантажів автомобільним транспортом». Згідно із нею, безпідставна відмова від передбаченого законом пільгового перевезення громадян тягне за собою накладення штрафу на водіїв транспортних засобів, громадян – суб’єктів підприємницької діяльності в розмірі восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Тобто, отримавши безпідставну відмову у наданні транспортних послуг, пасажир-пільговик може одразу звернутися до поліції, яка на місці складе акт та оштрафує перевізника.

Крім цієї статті, за особливими соціальними категоріями стоїть ще низка законів, які забезпечують їх право на пільговий проїзд.

Так, стаття 12 Закону України «Про транспорт» зобов’язує транспортні підприємства забезпечувати права на пільги громадян щодо користування транспортом.

Відповідно до статті 37 Закону України «Про автомобільний транспорт» пільгові перевезення пасажирів, які відповідно до законодавства користуються такими правами, забезпечують автомобільні перевізники, які здійснюють перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування.

Доволі часто транспортні підприємства обґрунтовують, що припинили перевезення пільгових категорій у зв’язку з відсутністю компенсацій чи непідписанням з ними договору про пільгові перевезення. Все це є відволіканням від суті справи і неправомірними діями.

Незалежно від компенсацій чи наявності договорів про пільгові перевезення з перевізником, закони України щодо забезпечення  пільгових категорій продовжують діяти, право пільговиків на безкоштовний проїзд нікуди не зникає, не може бути обмежене і має бути забезпечене.