Василь Гончар: Завдання просте: збільшити реалізацію – зменшити витрати
G9RP64HQRsVjkUEFqFiZ.r695x430
Лісова галузь понад 5 років не одержує державного фінансування, тому лісове господарства працює винятково за кошти лісогосподарських підприємств

Чернівецьке обласне управління лісового та мисливського господарства Василь Гончар очолив 23 вересня 2019 року. Тобто, у безперервних пошуках ефективних методів налагодження роботи багатотисячного колективу лісівників у нового керівника минуло 100 днів. Чимало вже зроблено, ще більше – у планах. Власне, про нинішню ситуацію в лісовій галузі краю та задуми на майбутнє журналісти “Погляду” спілкувалися із Василем Гончарем.

– Пане Василю, ви очолювали Сокирянське державне лісове господарство і вивели його в передові. Набутий досвід тепер передаєте в інші держлісгоспи?

– Сокирянський держлісгосп протягом останніх п’яти років за основними показниками і справді був кращим серед аналогічних підприємств обласного управління. Це багаторічна праця всього колективу підприємства. Безумовно, кращі напрацювання використовуватимемо і в інших лісгоспах управління. Ну а рецепти успішної роботи загальновідомі – підняття рентабельності підприємств, підвищення середньої заробітної плати, не допустити спаду реалізації деревини, утримати на рівні заготівлю лісу і збереження числа працівників у лісгоспах. Це надзвичайно важливо, бо за кожним працівником стоїть родина, реальна підстава залишитися в Україні, а не їхати на заробітки в одну з європейських країн. Тут головне – відповідальність і вимогливість.

– Зараз в Україні, здається, і справді найбільшою є проблема збереження робочих місць. На Буковині на одне робоче місце претендують четверо осіб. Відколи заступили на посаду – штати зросли, чи залишилася на попередньому рівні?

– Нині надзвичайно важливо утримати фахівців. У нашій галузі на підготовку доброго професіонала потрібно чимало часу. Тому дякуємо Богу і за те, що чисельність працівників управління за цей період не зменшилася, а є на торішньому рівні. Однак, якщо не вирівняється ринок деревини у країні, то утримати високопрофесійних фахівців буде надзвичайно складно. Нині ж на лісогосподарських підприємствах Чернівецької області трудяться 2895 осіб, безпосередньо у деревопереробних цехах майже 500 працівників – це робочі місця, це сім’ї і людські долі.

– Відчуваю, пане Василю, у вашому голосі тривогу, коли заговорили про збереження робочих місць. У чому причина?

– Хочу наголосити, що наша галузь понад п’ять років не одержує державного фінансування за жодною із статей витрат, а тому ведення лісового господарства здійснюється винятково за кошти державних лісогосподарських підприємств. Нам потрібно виживати. Наші економісти ретельно порахували фактори, що формують ціну на продукцію, визначили середню її вартість і можуть дати роз’яснення по кожному чиннику ціноутворення. Однак наші партнери-підприємці вимагають зниження вартості продукції на 10 відсотків. Це неприпустимо. Адже ми зобов’язані дбати про зарплату працівників та усі соціальні виплати, передбачені законодавством України. Зниження цін на лісопродукцію може призвести до скорочення працівників, а відтак і повну відмову лісогосподарських підприємств від власних деревопереробних потужностей. Хто від цього виграє?..

Санітарні рубки дозволено

Серед пересічних громадян часто можна почути, мовляв, «лісники тільки те й роблять, що вирубують ліс». Мало хто задумується над тим, звідки беруться молоді ліси і як відбувається лісовідновлення.

– 28,5 відсотка території Буковини покрито лісом? Торік заготовлено лісових ресурсів у порядку рубок головного користування у плановому обсязі – 461,8  тисячі кубометрів. Цю цифру встановлено у процесі чергового лісовпорядкування і затверджено Міністерством екології України з урахуванням постійного, рівномірного та невиснажливого лісокористування, що забезпечує умови стабілізації рубок лісу та його використання.

– У соцмережах періодично з’являються фотографії із залізничної станції «Чернівці», де стоять вагони з лісом-кругляком. Автори б’ють на сполох: «Знищують ліс».

– Це деякі «громадські діячі», котрі заробляють собі імідж на фейках, у такий спосіб піаряться. Перш ніж говорити про такі речі, необхідно бодай поцікавитися реальним станом справ. Для відома, експорт деревини із території України заборонено вже два роки. Дозволено експортувати винятково продукти переробки – дошку, брус, дрова тощо. А ті вагони, котрі періодично фотографують на залізничній станції, – це деревина, що йде транзитом з Росії та Білорусі через територію України до Євросоюзу. Деревина не українська, запевняю вас.

– Скажіть, як часто працівники охорони виявляють факти самовільної рубки дерев?

– Торік наші працівники виявили 38 випадків незаконної вирубки лісу. До прикладу, понад 40 пнів самовільної порубки дерев виявили на території Гільчанського лісництва державного підприємства «Сторожинецьке ЛГ». За цим фактом склали Акт огляду місця вчинення правопорушення лісового законодавства. Сума завданої шкоди становить майже 800 тисяч гривень. Матеріали справи передано до правоохоронних органів Чернівецької області. Тривають слідчі дії. А фахівці обласного управління лісового господарства проводять службове розслідування щодо причетності до лісової крадіжки працівників державної лісової охорони. Сподіваюся, що новий закон про заборону суцільної вирубки лісу на схилах Карпат допоможе зберегти дерева.

– Останнім часом поширюють інформацію що в краї є ліси, де всихають дерева хвойної породи. Яка територія таких лісів на Буковині?

– Масових усихань дерев на Буковині немає. Є, звичайно, окремі осередки хвороби. І з’являються вони, до речі, періодично. Тому кожного року ми проводимо лісопатологічні обстеження, визначаємо ступінь ураження шкідниками та хворобами насаджень. Між іншим, допускається ураження шкідниками чи хворобами п’ять відсотків масиву ділянки лісу. А санітарна рубка дозволяється, якщо загальний запас, що вирубується, 5 кубів на гектар і більше. Тоді вже призначають санітарно вибіркову рубку. Є ще суцільно вибіркова рубка. Це коли насадження уражені хворобами понад 70 відсотків. Доводиться вирубувати повністю ділянку з подальшим створенням нової для заліснення. Взагалі по Україні є тенденція до всихання лісів, особливо хвойних на Поліссі, Житомирщині, Волині…

Буковий край заліснюють

– Спилювати ліс ми навчилися. А ось скільки торік засадили?

– Щороку лісові площі збільшуються на 10-15 гектарів за рахунок ділянок лісових господарств, які раніше використовували під сільськогосподарські потреби. Заліснюємо стовідсотково також зруби. Торік висадили та висіяли лісових культур на площі 401 гектар. Для вирощування саджанців є 89 лісових розсадників загальною площею 86,6 гектара та 2 постійних площею 46 гектарів.

Неабияку увагу приділяємо заготівлі насіння. Незважаючи на те, що рік вида вся неврожайним лісгоспи торік заготовили 22 тонни жолудів дуба звичайного, 2 тонни дуба червоного, 17 кілограмів липи дрібнолистої, 107  – ясена звичайного, 279  – клена-явора, 470 – ялиці, 207 – бука та інших лісоутворюючих порід. Сезон посадки лісу проводять, як правило навесні та восени. Щороку лісівники Буковини  залучають все більше учнівської молоді, студентів, представників громадськості – усіх бажаючих долучитись до цієї потрібної і важливої справи. Неабияку увагу приділяємо заготівлі насіння.

– Чи експериментуєте з новими культурами?

– Звісно. Торік державні лісогосподарські підприємства краю створили низку об’єктів плантаційного вирощування плодових та швидкоростучих деревно-кущових порід, у тому числі із забезпеченням новітніх наукових досягнень у цьому сегменті лісогосподарської діяльності. Зокрема закладено плантації: павлонії, горіха чорного, горіха грецького, новорічних ялинок. Зокрема, у Романковецькому лісництві заклали плантації лохини високорослої площею 0,063 га, яка показує гарний приріст у нашій місцевості. У Івановецькому лісництві заклали дослідну плантацію горіха чорного для подальшого вивчення цієї деревної породи в умовах Північної Бессарабії.

– Для догляду за лісом і переробки деревини потрібна сучасна техніка. Чи можете за таких умов оновлювати технічний парк?

– У лісгоспах постійно оновлюють матеріально-технічну базу. На жаль, через названі вже причини останнім часом ми не можемо робити великих капіталовкладень у переоснащення. Однак періодично оновлюємося, купуємо сучасніші пилорами, ремонтуємо старі. Обладнання для глибокої переробки деревини придбав Чернівецький лісгосп, трактор з мульчером для проведення рубок догляду у молодняках – Сокирянський лісгосп тощо.

Насамкінець хочу зазначити, що ліс – культура поколінь. Ми користуємося природними ресурсами, які створили наші діди й прадіди, і своєю чергою вирощуємо ліс для наступних поколінь.

Спілкувався Анатолій ІСАК

Джерело: https://pogliad.ua/news/interview/vasil-gonchar-zavdannya-proste-zbilshiti-realizaciyu-zmenshiti-vitrati-383350