Віддайте децентралізацію у добрі руки
original

З реформою децентралізації, розробленою разом з міжнародними партнерами України на успішних прикладах Німеччини, Франції, Італії та низки інших країн ЄС, наші громади отримали унікальний шанс кардинально змінити свій уклад. Та дехто сприйняв цю перебудовчу реформу, як трамплін для власної кар’єри та реалізації особистих фінансових можливостей.

Основоположним завданням децентралізації є створення успішних, самодостатніх громад з новою якістю життя. З сучасною інфраструктурою і доступністю послуг, Новою українською школою та амбулаторіями з телемедициною. Спільного дому з новозбудованими дорогами і тротуарами, доглянутими зонами відпочинку та якісним вуличним освітленням. Не кажучи вже про екологію, відремонтовані водогони та очисні споруди, переробку сміття і чистоту річок. Іншими словами, створення достойних умов для проживання членів громади, демотивації молоді їхати на заробітки на користь створення сімей та робочих місць в Україні. І найголовніше, стимулювання цієї групи до започаткування власних бізнесів, наповнювачів місцевих бюджетів.

Але чи готові були наші люди до конструктивного об’єднання і створення справді успішних громад на старті? Будемо відверті, переважна більшість – ні. Голів зазвичай вибирали ще за радянськими лекалами. Тому у багатьох випадках ОТГ очолили колишні районні функціонери, котрі розуміли, що попередні годувальниці скоро зачиняться. Лише з плином часу, за відсутності якісних змін, фінансової непрозорості та безгосподарності, члени громад почали бачити, що втрачають дещо важливіше навіть за кошти. Час. Хоча і кошти, ті, хто зволікав з об’єднанням аж до кінця його добровільного етапу, втратили шалені.
Напевно тому до кореспондента «Голосу України» й звернулися члени Глибоцької ОТГ на Буковині, котрі прагнуть реальних змін, а також члени місцевого осередку «Слуги народу». Їх підтримує і депутат-мажоритарник з округу, куди входить Глибоцький район.

Динаміка занепаду

Глибоцька ОТГ була створена однією з перших у 2015 році. Вона об’єднала в своєму складі смт. Глибока, с. Червона Діброва (650 жителів) та с. Михайлівка (750 жителів) Глибоцького району. Всього – 9437 мешканців. Головою обрали Григорія Ванзуряка, досвідченого, у тому числі щодо змін політичних партій та течій. Загартованого у владних баталіях районного рівня чоловіка.

Тепер свою ОТГ Ванзуряк називає однією із найуспішніших. А він майстер красного слова. Проте економічне зростання, про яке він говорить, зав’язане на мою думку. виключно на тому, що смт є центром Глибоцького району, де розташовані всі основні платники податків. Це в основному бюджетна сфера РДА зі всіма структурними підрозділами, районна рада, відділення поліції, прокуратура, управління СБУ, пенсійний фонд, центр зайнятості. А відповідно до діючого Податкового кодексу, податок з доходів фізичних осіб сплачується до бюджету території, на котрій проводиться діяльність.

Та, на жаль, на території Глибоцької ОТГ за останні 5 років не з’явилося жодного реального бюджетоутворюючого підприємства. Про це свідчить навіть інфографіка, виставлена на сайті ОТГ. Сегмент підприємництво там трохи ширший за лінію на моніторі у реанімації, коли лікарі вже безсилі.

Чи не єдиним підприємством, і то відкритим завдяки зусиллям колишнього Голови Глибоцької РДА Георгія Придія, є кооператив «Добрі ґазди». Тепер на ньому, за такого бізнесового безриб’я, вміло піариться і голова ОТГ Ванзуряк, до речі, акціонер. Але чіткої інформації про кількість створених робочих місць та дохідну частину кооперативу на відкритих інтернет-ресурсах ви не знайдете.

Також Глибоцька ОТГ далека від лідерів за основними показниками надходжень власних доходів на 1- го мешканця ОТГ. Як і за середнім розміром капітальних видатків на 1-го мешканця без урахування власних надходжень бюджетних установ. Проте вона є лідером серед ОТГ, у яких найбільша питома вага видатків на утримання апарату управління. Штатна чисельність апарату Глибоцької ОТГ – близько 60 осіб. Стільки ж налічує і штат РДА. Але основні структурні підрозділи Глибоцької ОТГ створено якраз у тих сферах, котрі фінансуються виключно з державного бюджету: освіта, медицина. Або ж мають контролюючі чи адміністративні функції. Це реєстраційний відділ, відділ архітектурно-будівельного контролю, земельний відділ, ЦНАП.

Тож можна відверто стверджувати, що Глибоцька ОТГ перейняла на себе переважно функції з перерозподілу коштів, одночасно уникаючи відповідальності за соціальні напрямки. Або напрямки, котрі передбачають фінансування з місцевого бюджету. Іншими словами, керівництву ОТГ дуже комфортно сидіти на шиї у держави, замість розвивати бізнеси та шукати інвесторів?

Тому не дивно, що у Глибоцький ОТГ досі не створено відділу соціального захисту, відділу у справах дітей, територіального центру соціального обслуговування, відділу культури. Незахищених членів громади залишили на видатки районного бюджету. А навіщо витрачатися на них, адже вони не становлять ані електорального, ані економічного інтересу?

Цікаво освоюються кошти, що виділяються з місцевого бюджету через Глибоцьке виробниче управління ЖКГ на виконання різноманітних робіт з благоустрою. На практиці ця схема взаємодопомоги працює дуже просто: роботи виконуються працівниками комунгоспу з погодинною оплатою праці, а акти за виконані роботи, схоже, на ті ж самі послуги надають приватні підприємці, можливо наближнені до місцевої влади.
Чому це вдається, і чому правоохоронні органи не реагують на такі факти? Можливо тому, що старт реформи децентралізації відбувся одночасно зі стартом реформи правоохоронної системи. Прокуратуру позбавили права нагляду. Інститут префекта ще не запущено, новостворені ОТГ залишилися без контролю. До того ж, значна частина трудової діяльності Григорія Ванзуряка була пов’язана з державним управлінням, а це школа. Досвід, знання, управлінська хватка отриманні ним за роки роботи на керівних посадах у районі, є значно грунтовнішими, ніж у будь-якого депутата Глибоцької ОТГ. Через це слабкі спроби протистояти сумнівним фінансовим рішенням голови з боку депутатського корпусу виглядають несерйозно і лише посилюють його авторитаризм.

Очисні споруди, яких нема

Історія з очисними спорудами у Глибоці – справжня епопея з елементами кримінальної драми. Питання реконструкції очисних постало ще у 2008 році, коли була перша повінь. Тоді уряд Тимошенко щедро виділяв кошти на ліквідацію наслідків. Прем’єрка навіть прилітала сама. Усе шикарно розпіарили, хоча, як стверджує колишній керівник глибоцького комунгоспу, якихось грандіозних збитків не було. Аж шукали, куди освоїти гроші. Григорій Ванзуряк тоді був головою районної ради. Було прийнято рішення реконструювати зруйновані очисні споруди. На той час, щоби їх повернути у робочий режим, потрібно було вкласти 100 тисяч гривень. Вирішили робити реконструкцію. Та здебільшого нічого не робилося. Очисних нема і досі, а нечистоти зливаються просто ручаями у річку Дерелуй, а звідти у Прут. За словами комунальника, це приблизно 400-500 кубів нечистот кожної доби. Інша партія потрапляє за 200 метрів у канаву, а вже звідти в Серет і щасливо пливе у Румунію.

А тоді нібито розроблявся проєкт з реконструкції. Хоча насправді, замість реконструювати старі очисні, почали будувати нові на куті, який у Глибоці називають Мельниця. На це був виділений понад мільйон гривень. Під це найняли фірму.

«Вона вирила котловани, забетонувала, але на цьому все зупинилося. Хоча навіть було замовлене обладнання, яке завезли у 2009-2010 році. Але виникла нова ідея – перейти на біотал. Мовляв, механічне очищення нечистот – це застаріла технологія. А чому б ні, грошей же надійшло з Києва стільки, що носовичка у кишеню не запхаєш. Одразу ж алярмово розробляють проєкт по біоталу, затверджують, і знову наймають ту ж фірму, якій ще раз спрямовують кошти. А тут новий фарт – чергова повінь. Невдовзі постало питання, розповідає колишній очільник комунгоспу, що робити з обладнанням, закупленим за державні кошти, якщо воно не підходить для реалізації другого проєкту? Як постало, так і відстало. Непотрібне обладнання досі перебуває на території комунгоспу у вигляді металобрухту. Причому, деяких агрегатів вже нема. Тоді його передали на зберігання комунгоспу, а потім ще й виділили з районного бюджету 1 мільйон 200 тисяч гривень додатково. Пізніше під нього знову спрямовуються кошти. Ви не помилилися, одні і ті ж агрегати купували двічі. І це вже тоді, коли був погоджений проєкт щодо біоталу».

Як розповідають люди, абсолютно дивним чином так співпало, що у цей очисний період тодішній начальник комунгоспу швидко купив собі нове авто. Не забарилася з новою машиною і головна бухгалтерка. А очисних Глибока так і не дочекалася. За забруднення річки Серет комунгосп навіть штрафували на 315 тисяч гривень. Тоді це були колосальні гроші для збиткового підприємства.

«Та вже через 3 місяці я зробив його прибутковим. Коли пішов, залишив півмільйона на рахунку. Яке тоді комунальне підприємство могло мати такі кошти? Але поки я ще був у відпустці, ці кошти десь поділи, нібито купили якесь обладнання для подрібнення гілок. У результаті і цього нема», – згадує колишній очільник комунгоспу.

Він досі задається питанням, навіщо, розробивши другий проєкт очисних на біоталі, виділили ще понад мільйон гривень з районного бюджету на старі очисні? На той час 1 мільйон гривень – це було півмільйона доларів.

Аварійний водогін

Наступною ахілесовою п’ятою міського господарства є водозабір. Свого часу за добрих ґазд була побудована унікальна система водозабору заживлена з русла річки Серет. Під руслом змонтували конструкцію з 2-х труб по 2,5 метри та обладнали механізми, здатні закачували понад 3 тонни води на годину. Але у результаті повеней, неконтрольованого забору гальки з русла, вони провалилися на 3 метри, зламавши фільтри. Зараз технічна вода заходить у забір без жодної фільтрації. У тому числі, на потреби лікарні. І влада палець об палець не б’є, щоби щось зробити. Лише встановила тариф у 35 гривень за кубометр.

Кримінальна історія з утилізацією сміття

Якось Європа виділила 500 тисяч гривень на сортування сміття у Глибоці, розповідає кошишній голова райдержадміністрації Микола Загарюк.

«Тоді це було майже 100 тисяч євро. І що вони зробили: закупили стару техніку, створили вигляд, ніби щось роблять, а потім заявили, що грошей не вистачає. Тому ще декілька разів виділяли кошти сміттєзвалища, але досі нічого там не працює. А вживану, розукомплектовану техніку, схоже, закупили для того, щоб замилити людям очі. Та не вдалося, було порушене кримінальне провадження № 12012270080000118, яке ініціювала Глибоцька державна фінінспекція, і проведено експертизи. У результаті вийшли на 250 тисяч, які кудись поділися», – каже він.

«Протягом 2009 року посадові особи Глибоцької районної ради, зловживаючи владою та своїм службовим становищем, незаконно витратили бюджетні кошти, які виділялися на придбання контейнерів для сміття, пресу та спеціальної техніки для цеху з переробки твердих побутових відходів у смт Глибока», читаємо у витягу з єдиного реєстру досудових розслідувань.

Що ж, створився великий скандал, але невдовзі справа дивним чином лягла під сукно. Що вплинуло на ситуацію. Можна припустити, вплинув той факт, що тоді Чернівецьку облдержадміністрацію вже очолював рідний брат Глибоцького голови Григорія Ванзуряка.

Зараз ця справа нібито в обласній чи районній прокуратурі. Колишній начальник УВС району добре пам’ятає фабулу цієї справи, експертизи, проведені слідчі дії. Але каже, що питання, чому справу закрито, треба ставити прокуратурі. Закрили її у 2017 році з формулюванням: «Згідно з ч. 1 ст. 288 КПК України п. 2». Районний прокурор каже, що не пам’ятає подробиць справи, а щоб її підняти, потрібен дозвіл обласного керівництва. Мовляв, подавайте запит, будемо розглядати.

Проте, Микола Загарюк, який до посади керівника району теж був правоохоронцем, переконаний, що справу необхідно повернути на дорозслідування, бо громадськість має знати, як витрачалися державні кошти. Депутат-мажоритарник від «Слуги народу» Георгій Мазурашу каже, що за необхідності готовий спрямувати необхідні депутатські запити у прокуратуру.

Донори і дороги

На сайті Глибоцької ОТГ можна прочитати багато урочистих звітів про ремонти доріг. Та, схоже, вони проводяться лише на сайті та у піар-виступах голови. А на практиці, замість обіцяної нової дорожньої техніки закупили лише старий грейдер і самоскид. З усього розпіареного дорожнього ремонту запам’ятався хіба звіт про капітальний ремонт дороги у Михайлівці, який профінансували іноземні донори. Як виявилося, там лише десь підсипали, а десь просто розрівняли гальку грейдером. Навіть джипом там пересуватися проблематично. Але є і реальні перемоги, кажуть люди – у Глибоці встановлено сфітлофор.

Приватне громадське кладовище з рестораном

Цікава історія і з глибоцьким кладовищем, на яке вірогідно поклав око нинішній начальник комунгоспу. За цей конфлікт інтересів Антимонопольний комітет навіть штрафував його на 8 тисяч гривень, вимагаючи повернути об’єкт громаді. Тоді вчинили по-соломоновому – виробили документи на право оренди для родичів. Туди районною владою були виділені кошти на освітлення. Але люди справедливо запитують у голови громади Григорія Ванзуряка: кому на цвинтарі потрібне світло, якщо вночі туди ніхто не ходить? І чому прибирання сміття на орендному кладовищі, як й інші роботи, виконують люди з комунгоспу?

Комунальне господарство Глибоки взагалі якось хитро структуроване. Платні послуги, такі як благоустрій, вивіз сміття і так далі віддано приватнику. Єдину громадську сміттєвозку розкомплектували, а обладнання з неї перекинули на приватну машину. Під орендований комунальний цвинтар невдовзі навіть відкрили ресторан. І не дай Боже, кажуть люди, щоб хтось зробив поминки не у ньому. Можуть навіть не поховати.
Глибоччани помітили, що коли запалюється світло на вулицях селища, у цьому ресторані з ніжною назвою «Наталі», теж автоматично включається освітлення всього периметру. Так само синхронно вмикається світло і вдома у керівника комунального господарства. Виходить так, що одні і ті ж особи ховають, поминають, мало не відспівують.

А за які гроші банкет?

Як стверджують місцеві політики, у тому числі партійці «Слуги народу», приклад Григорія Ванзуряка є прикладом умілого політичного виживання. За свою політичну кар’єру він успішно перебував у «Батьківщині», «Ударі», «Народному контролі», у «Народному фронті». Зараз після виборів вже натякається «Слузі народу», а тим часом, позиціонує себе, як члена Асоціації голів ОТГ. І популяризує свої буцімто зв’язки з губернатором.

Свого часу, Григорій Ванзуряк посприяв проходженню на посаду голови облдержадміністрації і своєму братові, влучно відрядивши його зустрічати в Атаках біля мосту через Дністер Віталія Кличка. Буковинська гостинність відома. І вона ще може бути дуже ефективною. Можливо, завдяки саме цьому інспектор митниці очолив область.

Що ж, уміло працювати з високопосадовцями – коник Григорія Ванзуряка. Але сьогодні членів Глибоцьої ОТГ найперше цікавить нинішній рівень зарплати голови, премії та суми, які пішли на відрядження. Гроші із загального бюджету ж не можуть просто просочуватися, як нечистоти у Дерелуй. Декларації за 2019 рік він ще не подавав, та на неї багато хто у Глибоці чекає, як на фінал Ліги чемпіонів. На думку людей, їхній голова зачасто перебуває то в Австрії, то у Німеччині. І як хороший тато навіть сина бере з собою. А чому б ні, якщо лише його відпускні перевищили 170 тисяч гривень.

Об’єднувачі земель глибоцьких

Нині головою Глибоцької ОТГ проводиться потужна піар-компанія у заманювання до об’єднання низки сільських ОТГ. Під обіцянки фінансування на розвиток інфраструктури. Та неважко припустити, що збільшення тіла Глибоцької ОТГ потрібне голові, у першу чергу для збільшення фінансування з центрального бюджету і для розширення свого електорального поля. Бо за такого ґаздування, дуже вірогідно, що нинішні учасники об’єднання на наступних виборах можуть йому голоси не відддати.

«Останні рухи окремих керівників щодо приєднання додаткових сіл до вже існуючої Глибоцької ОТГ – це цілковита авантюра, націлена на вирішення окремих дуже «шкурних питань». Насправді, Глибоці не потрібні додаткові громади виходячи тільки з того, що це пішло врозріз з вже існуючим планом децентралізації області. Зараз хтось хоче зруйнувати Кам’янську ОТГ, і тут проглядається велика зацікавленість голови Ванзуряка. Він все для себе прорахував, визначив, які додаткові села нібито мають додавати йому бонусів у майбутньому протистоянні за посаду голови ОТГ. А відчутного його інтересу у великому будівництві доріг та ремонті садків у Багринівці й Вовчинці нема. Як чотири роки майже нічого не робилося у Червоній Діброві, Михайлівці. Переконаний, те ж чекатиме й на Стерче та Черепківку. В самій Глибоці якісь локальні зміни відбуваються, але ніякого системного підходу зі стратегічним плануванням нема. Проектна доктрина цілком провалена, великих інфраструктурних інвестпроектів не заходило, і часто лише тому, що інтереси громади не збігалися з власними інтересами голови.

Але мешканці Глибокої мають розуміти: чим більше сіл приєднається до Глибокої, тим гіршим буде фінансовий стан вашої ОТГ. І ще, хочете знати, чому голова Чудейської ОТГ спромігся заасфальтувати дорогу від Іжевців до Чудею? Бо він з 50 чиновників після об’єднання залишив у керівництві 15, зекономивши мільйони», – зазначає депутат верховної ради 8-го скликання, мажоритарник Григорій Тіміш.

1582565320_Кримiнал_на_справа (1)

Кримінальна справа.

Глибоцькі очисні споруди.

Eдиний бiотуалет у мiському парку.

Вивіз сміття.

Глибоцькі очисні споруди 2.

Глибоцькі очисні споруди 3.

Лiкарнянi стоки у рiчку Дерелуй.

Очиснi на бiоталi.

Дорога у Михайлiвцi, вiдремонтована за кошти EС.

Сергій СУЛИМА.

Джерело: http://www.golos.com.ua/news/109334