«Який красивий я і пісенька моя…»
IMG_0106

Щось на зразок цього співаного вислову з відомого мультика нагадував довгожданий громадою звіт Сокирянського міського голови В.С.Равлика, який проходив у районному будинку культури 27 квітня.

Хоч минуло чотири роки, як пан мер на цій посаді, проте лише після збору активістами підписів жителів міста (підписалися 271 чол.) з вимогою про публічний звіт перед громадою він в останній робочий день квітня 2018-го (визначеного Статутом терміну) врешті прозвітував. Правда, лише за 2017 рік.

Готувався чоловік до зустрічі. Знімки демонстрували на екрані, діаграми. Демонстрували, який був раніше дах на одному з корпусів гімназії, і який тепер є, який спортзал у школі №1 став після ремонту і осучаснення, як дитсадок гарно розмалювали, як кілька вікон у Коболчинському навчальному закладі поміняли.  І сміттєзбиральні споруди міста показали (до речі, особливо в теплу пору року вони множать мухи і сморід, бо вчасно не очищаються, не дезінфікуються), і барвистий дитячий майданчик та спортивні снаряди, якими мало хто користується, бо їх чомусь установили не біля спортшколи чи на стадіоні, а в самому центрі міста. Навіть про хор «Любисток» і його  виступи на різних конкурсах кілька хвилин розповідав мер присутнім у залі, хоч точно не має жодного стосунку як до створення цього колективу, так і до його успіхів. Чомусь не додав, що… й сам із кількома своїми друзями (активістами художньої самодіяльності) недавно співав – у Чернівцях, на святі з нагоди Великодня. А варто було б. Бо й самому меру сценічний костюм зшили, і перед телекамерами він вкотре із задоволенням «світився». У Сокирянах же люди «хазяїна» так люблять, що він не те що співати перед людьми, а пішки вулицями не може пройтися. Тож має правило: з новенької машини – в кабінет, з кабінету – в машину, і гайда разом із дружиною-підприємцем на Ту гору, у свою розкішну нову  віллу.  Не відзначив чомусь у своєму звіті В.Равлик і про те, скільки разів за рік він виступив на обласному телебаченні, зокрема, на ТВА, господарем якого є депутат ВР і яскравий покровитель нашого мера  пан Бурбак. А варто було б. Бо на ті усі виступи не так і дешево регулярно їздити. Хоча… на добре для себе любимого діло – на «величання» Василя Равлика як одного з лідерів в області щодо створення ОТГ хіба варто шкодувати народних грошей?

Цілу годину присутні слухали «пісеньку про  великі досягнення» мера і його команди. «Команда» ж не тільки завчасно зайняла в залі головні місця, позбавивши багатьох бажаючих теж бути в приміщенні, аби задати міському голові свої проблемні питання, а навіть заготувала, так би мовити, зручні для звітуючого «письмові запитання» (на зразок – «а коли буде облаштовано спортмайданчик біля школи», хоч про це йшлося у самому звіті пана Равлика). Подібних «дописів із залу» Василь Степанович зачитав біля десятка, і таким чином на спілкування з залом залишалося все менше і менше часу. На це «команда» й розраховувала.

І все ж певні небажані для мера питання таки вдалося йому задати. Адже в залі були не тільки наближені до міського бюджету і вдоволені наданим «бубликом» мера, а й немало з тих жителів райцентру, які брали участь у народному віче, що відбулося в Сокирянах під міською радою 31 січня, у зборах громадськості, які пройшли в березні в будинку культури, куди знову ж запрошували мера для зустрічі, але він знаходив «поважні» причини, аби не прийти. Скажімо, чому дороги (навіть у центрі міста) залишаються в ямах, чому досі (після кількох судових рішень) не заборонено механічне кроплення садів поруч зі станцією Сокиряни (там є і ділянки родини мера), чому недостатньо фінансуються заклади культури та медицини (з урахуванням кількості жителів міста, які отримують послуги), чому і за чийого посередництва продукти для потреб освітніх закладів ОТГ закуповуються дорожче, ніж навіть на ринку, чому на огорожу Коболчинського нового кладовища вже використано майже півмільйона гривень, а біля Сокирянського навіть не споруджено вбиральні, не прокладено хоч вузенький тротуар до місця вічного спочинку людей…  Під час відповідей звітуючого на деякі з цих питань із залу голосно звучало: «Брехун!»

Не мав що голова міськради сказати й на чітко сформоване й обґрунтоване питання: чому порушено існуючі вимоги щодо самого повідомлення про проведення звіту міського голови (не  витримано терміни оприлюднення оголошення і покроковість звіту).  А коли запитали про те, хто, коли і за яких обставин приймав рішення щодо першого кроку по створенню ОТГ лише із двох населених пунктів, хто уповноважував мере звертатись в ОДА для здійснення подальшої процедури утворення ОТГ, В.Равлик вдався до відомої «методики» – заведення рака за камінь. Мовляв, ми скористалися однією із кількох рекомендованих процедур першої (початкової) ланки на шляху реформи децентралізації… Тим самим розвіяв сумніви громадян, що створювали громаду вузьким колом прибічників мера, проігнорувавши думкою жителів міста в такому історично важливому питанні. І, як мовиться, все йому сходить з рук. Напевно, тому, що мер має «своїх» в Асоціації міст України,  має покровителя у парламенті. Та й в області теж. Під цією «парасолькою» пан Равлик і гальмує прийняття рішення щодо приєднання до ОТГ 14 сіл району (кілька сільських голів були теж присутні в залі), які просяться бути єдиною родиною  Сокирянщини. Він плює на думку громад і сільських голів, виставляючи своїм головним козиром «методологію» – то про відсутність меж із існуючою ОТГ, то великий кілометраж до райцентру. Хоч в Україні є немало прикладів, де розумні керівники створюють ОТГ, йдучи назустріч пропозиціям самих жителів територій, а не зациклюються на рекомендаціях «зверху».

На звіт мера Сокирян за 150 км прибув навіть заступник голови ОДА пан Гостюк (мабуть, про це потім сам пошкодував). Бо… коли організатори зустрічі його запросили до виступу, то обурені зверхнім ставленням мера до сокирянців, ігноруванням ним важливих проблем міста, присутні запропонували гостю з Чернівців не забирати час на свій виступ, адже довго чекали цієї зустрічі з очільником громади. Під тупіт ніг і крики «ганьба!» Гостюку, який було «розбігся» дякувати звітуючому за роботу, і який за останні тижні вже показав свою «велику любов» до жителів Сокирянщини (коли брав участь у сільських громадських слуханнях з питань децентралізації), довелось… покинути сцену.

«…Все решта від лукавого» – цими словами закінчив своє перебування на сцені мер Сокирян. В наелектризованй ситуації, яка вкінці зустрічі панувала в залі, В.Равлик жодним словом не обмовився про недопрацювання й недоліки в роботі, не подякував нікому й не висловив побажання, не виніс на голосування оцінку своїй  роботі. Взагалі нічого обнадійливого не сказав тим, хто його найняв на роботу і має право вимагати звіту за кожну витрачену копійку. Як мовиться, женився і не вклонився…

Катерина ТИЩЕНКО