Згадати і вшанувати треба і в серцях, і в конкретних справах…

157 років тому Тарас Шевченко знайшов свій вічний спочинок на Чернечій горі біля Канева. З нагоди відзначення цієї дати в районному центрі м. Сокиряни відбулося урочисте покладання квітів до пам’ятника Великого Кобзаря.

Громадськість, голова райдержадміністрації Петро Бескупський, керуючий справами районної ради Сергій Горн, представники трудових колективів району схилили голови в пам’ять про незабутнього геніального сина України. За словами ведучого церемонії життєвий шлях та творчість Тараса Григоровича Шевченка має велике значення для пробудження національної свідомості українців і пам’ять про нього буде вічно жити в серці кожного з нас.

Прозвучали невмирущі заповітні слова велета української культури  Тараса Шевченка.

Прикро, що міська влада не поворушилася, аби привести в належний стан це місце, де постійно вшановують Кобзаря. Фотографії  пам’ятника нині всюди розміщені в мережі «Інтернет», свідчать про те, що міськраді з таким апаратом не дійшли руки… І Шевченко в Сокирянах, на жаль, оббитий, облущений… А скільки галасу про пам’ять, гідність, честь… Що ? Замало відділів у штаті міськради, і заступників, і радників, хто мав підказати, організувати і дійсно по-господарськи подивитись на пам’ятник у центрі міста !?