Знайомтесь: соціальний захист по-сокирянськи! (ВІДЕО)

Від ДОБРА І СЕРДЕЧНОСТІ – в тінь чиїхось забаганок і безперспективних намірів ЗОВСІМ НЕ Х О Ч У Т Ь переходити люди, що зріднились з тими, хто ДБАЄ про них !!!

Листи і дзвінки з усіх куточків Сокирян покликали нас у дорогу ! Це неможливо передати словами… Прикуті до ліжка чи в інвалідному візку, старенькі люди, що не можуть самі себе доглядати втратили враз землю під ногами… У них СИЛОМІЦЬ ЗАБИРАЮТЬ тих, хто приносить усмішку і хліб, радістю і щирістю заповнює їх стривожені і зболені серця, торкається ніжно і тепло до болячого тіла, знає їх звички, терпимий до різних ситуацій…З соціальними робітниками, які постійно замінюють рідних, медиків і друзів стали одним цілим за десятиліття.. Розуміють, як важко бути соціальним робітником, щодня поспішаючи в кілька домівок до немічних і потребуючих допомоги, поради, піклування. І враз, як грім з ясного неба, ні з того, ні з сього в хати до таких людей входять з «візитами від міської влади» Вікторія Макарець, Тетяна Цибульська, Тамара Щербатюк, Валентина Марівцан, Василь Равлик, Володимир Чорний – новоспечені провідники соціального захисту по-сокирянськи і,  не відчуваючи, якого болю завдають одиноким людям,  пропонують підтримати їх бачення, як по-новому організувати обслуговування вдома одиноких пристарілих громадян…При цьому ведуть такі розмови, що у підопічних здригається душа і плаче серце… За що ??? Скільки років система соцзахисту і соціального обслуговування була визнана на всіх рівнях зразковою, а основна оцінка – це вдячність підопічних, вона є всюди і щодня !!! Що ? Не чули про це, ті, хто пішов під хати зі своїми пропозиціями, хто з вищеперерахованих осіб має досвід, вміння чи знання в питаннях соціальної роботи ? Звідки ВИ – р е ф о р м а т о р и по-сокирянськи ? Задумались хоч раз, коли в людини є авторитет і чим його досягають ?  У цьому матеріалі ЛЮДИ дають оцінку вашому сумнівному професіоналізму, То ж слухайте і починайте думати !

Людям похилого віку Сокирянщини і надалі болить невирішена ситуація із територіальним центром соціального обслуговування. Постійні рейди із міської ради до стареньких змушують останніх неабияк хвилюватися та нервувати. Вже звиклі до своїх доглядальниць та умов роботи районного соціального центру, літні люди не розуміють, що від них вимагають міські посадовці, які документи змушують їх підписувати.

На стурбованих стареньких важко дивитися, а вислухати їх невдоволення і поготів. Вони не розуміють для чого міська рада створює ще один, нікому не потрібний заклад, коли усі сокирянці похилого віку, які обслуговуються у районному терцентрі,  не можуть натішитися умовами догляду за ними. Деякі плачуть, адже доглядальниці стали для них, немов рідні діти, адже декого обслуговують уже більше 10, а то і 20!! років.

Спілкуючись із цими людьми, ми не почули жодної скарги на працівників районного центру, а обіцяних міською радою доглядальників ніхто не бачив та не чув. Це вже традиція міської верхівки – допомагати та вирішувати проблеми виборців тільки на словах. Єдине,  на що спромоглися мер Равлик та його команда – це сполохати та рознервувати нещасних стареньких, що звикли довіряти людям.

Люди здивовані цим політичним інтригам, їм не вкладається в голові, як можна говорити про те, щоб закрити один із найкращих територіальних центрів соціального обслуговування населення в області. Кожному із них болять необдумані рішення депутатів Сокирянської міської ради.

Ми запитали у наших співрозмовників, що б вони сказали, якби мали можливість звернутися до міської влади. Всі,  як один, відповіли, що бажають, аби їх почули, не створювали ще один окремий заклад та не ділили людей.

Милосердя – одна з найкращих рис, що творить добре диво ! То ж залиште у спокої наших ветеранів, бо ті, хто може ходити, уже не раз збираються лягти на вході до міської ради  і не дати ВАМ, реформатори по-сокирянськи, йти до крісел, в яких ви, зручно вмостившись, видаєте перли керування і перетворень, які ранять  і боляче б’ють…