Зима – гарний привід згадати про тих, кому холодніше

Для чого Бог створив холодну сніжну зиму?  Можливо,  для того, щоб ми цінували тепло своїх будинків, тепло своїх сердець, щоб ми зрозуміли :  без Бога ми – ніщо. Ніхто не може нас зігріти так, як  Господь. І навіть в найлютішу зиму ми маємо вірити, що весна обов’язково прийде! Але  ж головне, щоб вона прийшла у наші душі.

У нашому житті,  на жаль, холод з усіх сторін, і в більшій мірі  – від байдужих сердець, а тому ми повинні в цьому холодному світі когось обігріти, нагодувати, приютити, надати допомогу, за когось помолитись.

Великий закон любові: чим більше тепла віддаєш, тим тепліше самому!

На що ж багатими виявились наші серця в останні місяці зими.

Сім’ї нашого району подарували світу 63 нових життя, які стануть їхнім продовженням в 34 дівчинках та 29 хлопчиках.

Січневих та лютневих іменинників назвали іменами : Тимофій, Даниїл, Давид (3), Олександр (2), Артур, Артем (2), Богдан (3), Іван (2), Дмитро, Орест, Нікіта, Арсен (2), Герман, Назар (2), Матвій, Марк, Максим, Євген, Микита, Гліб; Марія (2), Анастасія (4), Єлизавета, Софія (4), Ілона, Олександра, Емілія, Василина, Валерія, Поліна, Віолета, Дарья, Кіра, Богдана, Лілія, Єва (2), Евеліна, Надія, Аліса, Дарина, Ксенія, Варвара, Аріна, Каріна, Злата, Роза.

Бути турботливими батьками почали вчитись 19 сімей, в яких народилась перша дитинка. 25 сімей вдруге взяли на себе батьківську відповідальність. 13 родин уже мають статус  багатодітних, адже в них народилась третя дитина, а в 4 сім’ях – четверта. Батьків, в яких народилась 8 та 12 дитинка, можна взагалі назвати героями нашого часу. Всім батькам низький уклін та велика пошана.

Три сім’ї одночасно відчули радість від народження і донечки, і синочка.

Наймолодшими батьками стали : 22 – річний батько та 18 – річна матір, найстаршими : 47 – річний батько та 43 – річна матір.

Перший крок батьками на зустріч дітям зроблено, вони дали можливість їм з’явитись на цей світ, наступний крок, найважливіший,  – виховати хорошими людьми, чуйними та щедрими на допомогу.

Ще від перших людей світу, Адама та Єви, Бог створив чоловіка та жінку, які мають бути доповненням одне одного, підтримкою, а саме головне, бути продовженням людського роду. 32 пари наречених, не дивлячись на холодні дні зимових місяців, стали на спільний поріг сімейного життя, які далі підуть однієї життєвою стежиною пліч-о-пліч. Запорукою їх сімейного щастя, хай стане довіра та повага.

Вікова категорія наречених сягнула для чоловіків від 20 до 63 років, а для жінок –  від 16 до 64 років.

Січень став багатим на шлюби з іноземцями, які приїхали до нас з Республіки Молдова (3 шлюби), Російської Федерації та Турецької Республіки.

Помилились у своєму виборі,  чи не того очікували від своїх половинок 14 сімей, вони не змогли зберегти почуття, яке привело їх до шлюбу, не роздивились того доброго, що в свій час зацікавило. І, як частіше буває, поясненням на запитання, що стало причиною розірвання вашого шлюбу, є банальна відповідь “не зійшлись характерами”. Проблемне, важке життя, скаже кожний, а чи можна порівняти наш час з далеким минулим, коли було набагато важче, але ж куди поділось наше терпіння, чому запити в нашому житті стали такими високими, які й самі ми не можемо задовольнити, через що все втрачаємо.

Все наше земне життя, як підготовка до життя вічного, має великий сенс для кожної людини персонально, і кожний крок, кожний вчинок, навіть  кожне слово оцінюється під призмою вічності. Тому давайте намагатись бути уважнішими до свого життя та життя наших рідних, адже воно у нас одне і його не проживеш начисто, без помилок.

В ці дні великого посту, у кожного з нас є можливість змінитись на краще, виправити те, що ще можна змінити, поки ми живі, покаятись у своїх гріхах, бо там у “вічності” такої можливості у нас уже не буде.

В смерті є прощання, і є зустріч. Хто і з ким прощається? Прощається людина з усім, що оточувало її : з будинком та речами в ньому, з близькими та рідними, з місцем, де народилась і місцем, де закінчила своє життя. Прощається зі своїми справами, якими була зайнята, одягом, який носила. Недочитанною залишиться відкрита книжка і невипитим залишиться холодний чай.

Народна мудрість говорить, що, коли людина народжується, то вона плаче, а всі радіють і кажуть: здраствуй, рідний. Коли ж  помирає людина, то вона повинна радіти, а всі навкруги – плакати і казати : до побачення, рідний. До побачення, тому, що всі ми зустрінемось у “вічності”, але в якій ми заслужимо.

113   до побачень сказали ми своїм близьким та рідним, які за два прожиті місяці попрощались з земним життям. Всі вони  тепер потребують лише наших молитов. Смерть помолодшала, тривалість життя від 70-80 років, скоротилась до 50-60 років, а тому варто задуматись кожному, чи є ще у нас час, чи будуть у нас ще сили заслужити щось добре для своєї душі.

Отже, місяць січень розпочав 2018 рік народженням –  39 дітей та 21 сімей, закінченням 11 сімейних відносин та 55 життєвих доріг. Лютий завершив зимовий період народженням – 24 дітей та 11 сімей, і став кінцем для 3 сімейних та 58  життєвих історій.

Кожен з нас має тіло та душу, про тіло ми всі навчились піклуватись, а про душу?  Дорогі наші краяни, бажаю всім Вам, щоб весна прийшла і у ваші душі, щоб вони обновились, очистились, і з великою радістю зустріли Христове Воскресіння!

Начальник

Сокирянського райвідділу ДРАЦС

Ткач С.А.