Безпека суспільства – це найголовніша мета впровадження пробації в Україні
5545

Система покарань, не пов’язана з позбавленням волі, існувала в нашій країні й раніше. Є покарання пов’язані із забороною обіймати певні посади і займатися певною діяльністю, є покарання у виді громадських робіт, які полягають у відпрацюванні безоплатних робіт на об’єктах, які визначені органами місцевого самоврядування. Ці покарання були і до того, як була впроваджена пробація в Україні. Але в усьому світі був інший підхід до альтернативних покарань. Альтернативне покарання – це лише частина системи пробації. Людина не потрапляла в місця позбавлення волі, її дійсно залишали у соціумі та виносили їй вирок.

Відповідно до Закону України «Про пробацію» передбачено три види пробації:

досудова пробація – забезпечення суду інформацією, що характеризує особу, яка обвинувачується у вчиненні правопорушення з метою врахування обставин її життя для прийняття судом справедливого рішення про міру її відповідальності (складання досудової доповіді)

наглядова пробація – здійснення наглядових та соціально-виховних заходів: надання психологічної, консультативної та інших видів допомоги, сприяння працевлаштуванню, залучення до навчання, участь у виховних заходах та соціально-корисній діяльності, проведення індивідуально-профілактичної роботи відносно особи, до якої застосовується пробація.

пенітенціарна пробація – це допомога особі, яка готується до звільнення з місць позбавлення волі у трудовому та побутовому влаштуванні за обраним нею місцем проживання, госпіталізація до закладів охорони здоров’я та сприяння в адаптації до життя у суспільстві.

Працівники пробації – це особлива категорія персоналу кримінальної юстиції. Вони можуть мати різну освіту, але щоб було зрозуміло, у світі їх називають соціальними юристами. Вони не юристи лише за освітою, а це юристи, які мають глибокі знання у сфері соціальної роботи. З іншого боку це соціальні працівники, так, як вони повинні мати знання у сфері юриспунденції.

Держава витрачає кошти для того, щоб утримувати за гратами людей, які на сьогоднішній день не мають ніяких обов’язків. Така людина може просто нічого не робити, а громадяни зі своїх податків будуть сплачувати за те, щоб його там утримували. Якщо порівняти вартість утримування в установах виконання покарань і вартість утримання при застосуванні пробації, то в європейських країнах це 1 до 10, а в Україні це 1 до 20. Тобто, якщо в нашій державі витрачається 1000 грн. у квартал на того, хто відбуває покарання, альтернативне позбавленню волі, то в місцях позбавлення волі – 20000 грн. у квартал, а можливо й більше. Чи є сенс витрачати гроші для того, щоб не використати можливість виправити особу без цього. Пробація із засудженим йде поруч до того моменту, поки він не вирішить свої проблеми та поки не виправиться.

Окремим напрямком пробації є система роботи з неповнолітнім. Вона йде на крок вперед, тому що разом з канадськими партнерами за сприяння Міністерства юстиції розпочато ще до реформ пенітенціарної системи впровадження пробації щодо неповнолітніх. Тому, по неповнолітнім на сьогоднішній день є фактично весь інструментарій, необхідний для роботи та всі методики.

Основним завданням центрів є надання послуг комплексної допомоги (психологічних, соціально-педагогічних, соціально-медичних, інформаційних і юридичних послуг тощо), що сприятиме зниженню рецидиву злочинів, та якнайшвидшому поверненню неповнолітніх до соціально-прийнятних умов життєдіяльності на благо держави та громади, надавши своєчасну комплексну фахову допомогу.

Отже, пробація – це не є абсолютно новим революційним шляхом, це більш цивілізований шлях, який довів свою ефективність в усьому світі саме з точки зору безпеки суспільства та попередження вчинення повторних правопорушень особами, які вже їх вчиняли. Забезпечується в такий спосіб безпека громади.

З Повагою Дністровський районний сектор

з питань пробації філії Державної установи

 «Центр пробації» у Чернівецькій області.