Саме на цьому закцентувала увагу ініціатор, невтомна натхненниця численних дружніх стрічань і ведуча тематичної зустрічі поколінь будівельників, директор міського історичного музею Г. О. Разгонюк, запросивши напередодні професійного свята представників старшої гвардії, які своїми руками й досвідом, розумом й невсипущою ініціативою починали й творили історію міста енергетиків, та молодими будівничими, котрі продовжують справу своїх батьків на об’єктах сучасного Новодністровська.

Символічно, що зустріч двох поколінь відбувалась саме у залі, де кожна експозиція й експонат дихають ентузіазмом і запалом молодих будівельників 70-х, що з’їхались тоді на відому ударну комсомольську будову на берегах норовливої ріки. І ось уже в 2013 році літопис нашого міста ознаменувався 40-річчям початку будівництва Дністровського комплексного гідровузла! І, безумовно, за цією датою – імена і долі тих першопрохідців, фундаторів, ціною звитяжної праці яких успішно функціонують три Дністровських гідростанції. З приємністю цитувала Галина Олександрівна спогади В. М. Плотнікова за його книгою «Что скрывать? Нам было трудно…», а сивочолі будівельники раз по раз згадували імена поважних і дорогих людей, зокрема й керівників В. І. Куреньова, О. М. Петренка, В. М. Плотнікова, С. С. Гандзюка, В. С. Бізюкова.

Цікавим для усіх учасників зустрічі був момент знайомства, під час якого ведуча добирала особливі слова, які щиро і влучно характеризували тих запрошених, хто на власні очі бачив і відчував, як тут усе починалось; а директор філії Консорціуму «НВО „Укргідроенергобуд“» у м. Новодністровськ Олег Юрійович Філіпович та начальник від­ділу обладнання філії «Дирекція з будівництва Дністровської ГАЕС» ПАТ «Укргідроенерго» Роман Миколайович Михайловський представляли своїх молодих колег.

Вагомість і значимість появи будь-якої споруди, зокрема гідротехнічної, а відтак – грандіозність успішного її функціонування – яскравий результат звитяжної праці кожного, хто крок за кроком забезпечував міцне підґрунтя для успішного й щасливого життя майбутнім поколінням. Тож невипадково у часи введення в експлуатацію Дністровської ГЕС-1 на державному рівні було відзначено близько 500 кращих будівельників!

Злітали на невидимих крилах миттєвостей щедрі спогади, якими ділилися представники старшого покоління, тож мимоволі десяток за десятком у залі звучали імена тих, кого закарбували для грядущих літописці й журналісти у статтях, новелах, репортажах і теле- й радіосюжетах.  В. Й. Вуглицький, З. І. Хитрикова,    М. Ф. Ковальчук, В. Ф. Галкін, І. Ю. Кузь із помітною ностальгією згадували про нелегкі, але такі веселі, цікаві й сповнені нев’янучого ентузіазму будні своїх пам’ятних 70-80-90-х. І болем озивалася в душі навічна розлука, що обривала раз у раз життєві стежки… – у тривожних звуках метроному хвилиною мовчання вшанували присутні світлу пам’ять про своїх колег.

Промовистим і вдалим доповненням став перегляд фрагментів відеосюжетів «До 30-річчя Дністровської ГЕС» та «Будується Дністровська ГАЕС», а уривки із давно знайомих пісень, що об’єднували молодих і заповзятих у пору розквіту будівництва міста над Дністром, знову обернулися особливим блиском в очах.

Із приємністю вітав напередодні професійного свята поважну когорту старшого покоління, чию естафету упевнено при­йняли молоді, міський голова В. П. Мельник, подякувавши за насолоду жити і працювати у такому гарному місті з побажаннями якнайшвидшого миру на рідній українській землі, водночас подякувавши нинішнім будівельникам та фахівцям усіх суміжних галузей за усіляку вагому підтримку місцевого самоврядування. Доволі символічно і промовисто прозвучали і побажання депутата міської ради, котра уже 4 роки працює на будівництві, В. П. Поцелуйко, аби дав Бог усім ще довго будувати і не зазнати гіркого й нестерпного болю відбудови…

Як зазначала директор музею, проведення по­дібних зустрічей традиційно підтримується ТОВ «Будмонтажсервіс», керівник якого – О. С. Гандзюк – успадкував не лише професію батька-інженера-енергетика, а й поважне ставлення до досвідчених уже наставників, котрі нині на заслуженому відпочинку. Ця будівельна організація спільно із Консорціумом «НВО „Укргідроенергобуд“» на чолі з Ю. М. Бондаренком уже другий рік поспіль забезпечують прихід «Нашої газети» в домівки 50-х ветеранів праці. Проведенню екскурсій на наші гідро­станції для ветеранів будови сприяють і допомагають керівники ГЕС-1 та ГАЕС – В. М. Шевчук та В. І. Куліш.

А гарним фінальним акордом такого родинного стрічання стало вручення подарунків: ветеранам від Консорціуму «НВО „Укргідроенергобуд“» – наборів пам’ятних сувенірів із логотипом підприємства та щойно народженої другої частини видання І. С. Нагірняка «Дністровська ГАЕС: погляд крізь літа і долі», а молодим – фото про історію міста, виготовлених КП «ТРК „На своїй хвилі“» за фінансової підтримки Консорціуму.

Палким закликом любити своє рідне місто, робити усе можливе для його подальшого розквіту, реалізовувати кращі традиції будівельників у сьогоденні звучав давно відомий вірш нашої землячки Т. В. Морошан «Моє місто», а колективне фото на згадку стало запорукою нових цікавих зустрічей і, сподіваємось, тісної співпраці мудрих і досвідчених з молодими і пробивними.

Інна   ГОНЧАР