Новодністровські актори-аматори «Віддавали батька в прийми»

Справжнім святом стала для нашого міста вечірня пора наприкінці квітня, адже Новодністровський народний аматорський театр дарував прем’єру спектаклю «Віддавали батька в прийми» автора  Володимира Канівця. Для нашого міста театральна вистава – це завжди подія, а ще коли її представляють добре знайомі співгромадяни – просто подія року! Тож не дивно, що зала Будинку народної творчості та дозвілля була заповнена глядачами. Йшли, як на справжнє свято – парами, родинами, колективами.

Вистава «Віддавали батька в прийми» – це великий, на 7 дій, твір, у якому задіяні 12 персонажів, а найменшій акторці лише 10 років. За назвою – комедія, але у реальності, як у житті, все не так однозначно. В основі сюжету – складні стосунки однієї великої родини, яка подекуди з жартом, подекуди зі сльозами справляється з нелегкими життєвими ситуаціями. Дія п’єси відбувається у селі, за часів горбачовської перебудови, ілюструючи вже забуті особливості радянської системи. Режисером-постановником став Володимир Сьомик, який наразі закінчує навчання у Тульчинському коледжі мистецтв за спеціальністю «Режисер театральних постановок». До речі, це вже третій спектакль, який представила новодністровська трупа за останні два роки («Назар Стодоля» у 2014 р. та «Шельменко-денщик» у 2015 р., тоді режисером-постановником була Лариса Стародуб). Сам спектакль пройшов дуже весело та викликав у публіки масу позитивних емоцій. Можна тільки уявити, яка титанічна робота була проведена колективом за час підготовки, адже за легкістю та гумором видовища приховано багато довгих годин репетицій. І це при тому, що усі – непрофесійні актори, тож у кожного є робота, родина, обов’язки. Декілька місяців колектив театру напружено готувався до прем’єри – репетиції, обмірковування сцен, підготовка декорацій. Але головна робота все ж проводилась над розробкою образів та характерів персонажів. Голий сценарій – це дитяча розмальовка, яка не представляє собою нічого естетичного, допоки яскраві кольори не торкнуться листа. Так і з театром: найскладніша та важлива робота – наповнити образи життям та природнім характером. І разом із режисером до цього процесу долучалися усі актори.

У виставі взяли участь аматори Андрій Лазаренко, Марина Григорчук, Наталія Пашкова, Іван Турзай, Тетяна Роїк, Надія Мусієнко, Петро Лєснік, Мирослава Чорна, Варя Бондар, Володимир Сьомик, Вадим Ревуцький та Ірина Бузурна. Окремо хочеться розповісти про ще одного унікального актора – Гусак Ломачинецький з родини Закурених, який хоч і не був на жодній з репетицій, чудово впорався зі своєю роллю. Із ним, до речі, стався кумедний випадок – перед виходом на сцену, чи то з переляку чи то на збиток, птаха справила свою природню нужду. Тож довелося режисеру та актору витратити пів години та 4 пляшки води, щоб привести горе-актора в належний для сцени вигляд. Та врешті гусак в усіх сценах зіграв на відмінно.

Можна з упевненістю сказати, що прем’єра пройшла блискуче. Актори занурили глядачів у атмосферу жартів та гарного настрою, тож публіка раз по раз заходилася сміхом. Не знаю, у чому секрет, можливо, у тому, що преважна більшість акторів добре знайома, але ця вистава сподобалася значно більше, ніж бачені раніше вистави професійних труп. Після виступу театральному колективу вручила подяку новопризначена начальник відділу культури, спорту та молодіжної політики Альона Присакар, подякувавши акторам за свято, яке вони подарували новодністровцям, та побажала театру процвітання і натхнення!

Напевно, театрали – це люди трошки хворі, адже закохані у театр та готові віддавати цьому захопленню свій час та сили. Чарівний світ сцени дозволяє внести у життя людини елементи гри, перенести у інший, нереальний вимір, відчути себе дітьми, які пустують та веселяться. Дякуємо колективу Новодністровського народного аматорського театру, які силами власних душ подарували глядачам справжнє свято! Відрадно, що серед глядачів були й наші сусіди: почувши по Новодністровському радіо оголошення про виставу, селяни прибули на популярному нині транспортному засобі – «бурчику», аргументуючи тим, що ми ж уже скоро – одна громада, і сподіваючись, що і новодністровці віднині цікавитимуться життям прилеглих сіл.

Ірина ШУНДРІЙ

Фото Олександра Банковського та Ірини Шундрій