Сербичани у бібліомаршрутах: «Стежинами села я поспішаю,село моє – тобою я горжуся, тебе я величаю»

Під час подорожі Сокирянщино, недалеко від зупинки «Грибок», розкинулося мальовниче село з цікавою назвою – Сербичани. У письмових джерелах село вперше згадується на початку XVII століття. З господарських грамот і актових записів Молдовського князівства X–XVII століть відомо, що в другій половині XV століття село Сербичани належало Андрійкові  Щербичу, завдяки якому село й отримало свою назву «Шербичани», що змінилось з часом на Сербичани.

Сербичани пишаються своїми славними земляками, серед яких учасники бойових дій в зоні АТО: Микола Гангал, Андрій Гончар, Роман Цибульський, Іван Ткачук, Іван Костишен, Максим Плінгей,  Микола Білоткач, Мирослав Присакар.Це – мужні герої, які не відступили перед труднощами й небезпеками, аби охороняти українську землю.

Жителі Сербичан свято шанують пам’ять про загиблих у  роки Другої Світової війни. У центрі села знаходиться меморіальний комплекс пам’яті загиблих односельчан у цій страшній війні. Під лісом стоїть обеліск, він встановлений  відважним партизанам, які у січні 1944 року висадилися на даній місцевості. У 1950 році останки партизан, які загинули у бою з фашистами були перенесені у Братську могилу, яка знаходиться в м.Сокиряни. На честь радистки партизанського загону Віри Бірюкової було названо сільське поле та встановлено пам’ятний знак.

У приміщенні будинку народної творчості та дозвілля відкрито історичний музей, в якому зібрано і зберігається все те, що розповідає про історію та життя наших пращурів: старовинні предмети побуту, одяг, знаряддя праці, традиційна вишивка та інше.

Жителі села вміють працювати та гарно відпочивати. При будинку народної творчості та дозвілля працюють різноманітні аматорські колективи, клуб за інтересами  «Затишок», учасники якого зацікавлені відновленні та збереженні місцевих традицій, звичаїв та обрядів.

Сербичанці з задоволенням відвідують усі заходи та концерти, які проводяться у БНТД. Особливою популярністю користуються виступи драматичного колективу, який є одним з найкращих у районі та області.

На різноманітних сільських та районних виставках майстрів народного мистецтва свою творчість представляють відомі у Сербичанах художники та вишивальниці  – Людмила Свірідова, Марія Білоткач, Марія Братушко, Тетяна Олійник, Ніна Кульчицька.

За роки незалежності в селі здійснено газифікацію, покращився добробут сербичанців, які  живуть  в  гарних будинках, біля яких доглянуті, гарно облаштовані подвір’я.

Особливо дуже гарні Сербичани навесні, коли цвітуть сади, та влітку, коли будинки потопають у зелені і квітах.В селі є також ставки, з прекрасним навколишнім краєвидом та напрочуд чистою водою. Влітку там можна купатися, рибалити, відпочивати  родинами.

Село моє для мене ти єдине,
єдине в світі, рідніш тебе нема,
моє село маленьке і красиве,
для мене ти мов матінка земля.
Ти пахнеш квітами,дощем і працею людською,
Зелене влітку, взимку чарівне,
весна дарує промені ласкаві,
осінь осипа  плодами і дощем.
Люблю я вас, мої ви Сербичани,
твоїх людей закоханих у труд,
і щебет малюків твоїх завзятих,
я тим горжусь,  що село у мене є!

Матеріал підготувала: 
завідуюча бібліотекою –філією с.Сербичани Наталія Кувіла