Святих Бориса і Гліба
Sviatykh-Borysa-i-Hliba

У православному церковному календарі 6 серпня – День пам’яті благовірних братів Бориса і Гліба. Серед 12 синів князя Володимира Великого вони виділялись позитивними рисами характеру: доброта, порядність, милосердя та смирення перед Богом. Повною протилежністю їм був старший брат Святополк: честолюбний та владолюбний.

Коли батько помер, молодші сини були далеко від Києва. Борис повертався додому з походу на печенігів, а Гліб – князював у Муромі. Святополк скористався їх відсутністю та посів престол. Щоб зміцнити свою владу, він вирішив підступно вбити молодших братів.

Князі були сповіщені про злі наміри старшого брата, але не бажаючи розбрату, з готовністю зустріли смерть. Борис загинув 6 серпня 1015 року на березі річки Альти, а через 1,5 місяці під Смоленськом убили Гліба.

Боячись гніву розлючених жителів, Святополк змушений був втекти з Києва. Владу у свої руки взяв ще один син Володимира, Ярослав. Відразу ж він наказав перенести мощі Бориса у вишгородський храм святого Василія Великого. Останки Гліба знайшли тільки через 4 роки та поховали у тому ж храмі.

  • За смиренне прийняття страдницької смерті від рук єдиновірців Борис та Гліб були вперше в історії православної церкви канонізованими до лику святих мучеників.