Витоки слов’янської писемності
z-dnem-sp

Кожного року 24 травня багато слов’янських країн вшановують пам’ять святих рівноапостольних Кирила і Мефодія – творців слов’янської писемності.

Брати Кирило і Мефодій – просвітителі, творці слов’янської абетки, перших пам’яток слов’янської писемності й старослов’янської мови, проповідники християнства.

Слов’янська писемність була створена в IX столітті, приблизно у 862 році. Новий алфавіт отримав назву «кирилиця» на ім’я візантійця Костянтина, який, прийнявши чернецтво, став Кирилом. А допомагав йому в богоугодній справі освіти слов’янських народів старший брат Мефодій.

Кирило створив слов’янську абетку на основі грецької, суттєво змінивши її, щоб передати слов’янську звукову систему. Були створені дві абетки – глаголиця і кирилиця.

Одночасно зі створенням абетки було розпочато роботу над перекладом з грецької на слов’янську Євангелія та Псалтиря.

До слова, у середньовічній Європі слов’янська мова була третьою мовою після грецької та латинської, за допомогою якої поширювалося слово Боже. А просвітницька діяльність Кирила та Мефодія мала всеслов’янське значення: вони підняли освіту і спільну культуру слов’янських народів на високий щабель та заклали тим самим основи церковнослов’янської писемності, фундамент усіх слов’янських літератур.

В Україні День слов’янської писемності й культури встановлено, відповідно до Указу Президента України від 17 вересня 2004 року № 1096/2004 і відзначається щорічно.

Україна є невід’ємною частиною європейської родини, бо має одні витоки зі східно – та південоєвропейськими державами, спільну історію, писемність, культуру.

Сьогодні особливо важливо берегти свою мову та культуру, аби вона не зникла та не розчинилась серед інших. Мова – це ще одна наша зброя у протистоянні ворогу.